Смерть Грибоєдова
У біографії письменника багато білих плям, і його останні дні – одне з них. За спогадами сучасників, коли знавісніла натовп увірвалася в кімнату Грибоєдова, він запитав, чого вони хочуть. Безстрашність людини, що звернулася до них їхньою рідною мовою, обложило народ. Вони мирно пояснювалися, коли на голову Грибоєдова впав великий камінь (персияне розібрали підлогу над покоями Олександра Сергійовича і під час розмови опустили на його голову камінь).
Слідом за цим тільки що мирно розмовляє народ кинувся на посланця. Труп Грибоєдова був спотворений шабельними ударами, посольство розграбовано, кращі речі виявилися незабаром у палаці. З усього цього випливає, що шах і його оточення знали про умисел Аллаяр-хана і допустили беззаконня. Грибоєдова радили сховатися у вірменській церкві, але він відкинув цю пропозицію.
З усього посольства врятувався тільки Мальцов, сховавшись за 50 червінців у безпечному місці. Йому вдалося перебратися під палац шаха, де його сховали в скриню, сам правитель також злякався обурення народу, що повстав на росіян. Після того як хвилювання стихли, Мальцова відправили до Грузії. У Тегерані ж намагалися показати велику прикрість і навіть оголосили на кілька днів траур.
