Кощій
Ім’я цього казкового героя російських казок могло статися від тюркського “кощій”, що перекладається як “невольник”. Персонаж триста років був скутий ланцюгами і утримувався в ув’язненні. Сам він теж любить викрадати красивих дівчат і ховати їх у темницю. За іншою версією, ім’я походить від слов’янського “костить” (лаяти, шкодити) або “кістка”. Кощій часто зображується як худий старий, більше схожий на скелет.
Він є дуже сильним чарівником, живе в дали від інших людей і володіє незліченними скарбами. Смерть героя знаходиться в голці, яка надійна вкрита в предметах і тварин, вкладених один в одного за типом матрьошки. Прототипом Кощія може бути зимове божество Карачун, яке з’явилося на світ із золотого яйця. Воно скувало льодом землю і принесло з собою смерть, змушуючи наших предків переселятися в більш теплу місцевість. В інших міфах Кощієм звали сина Чорнобога. Останній міг керувати часом і наказував військом загробного світу.
Змій Горинич
Це один із самих древніх образів. Герой російських казок відрізняється від зарубіжних драконів наявністю кількох голів. Зазвичай їх кількість кратно трьом. Істота вміє літати, вивергає вогонь і викрадає людей. Живе воно в печерах, де ховає полонянок і скарби. Нерідко з’являється перед позитивним героєм, вийшовши з води. Прізвисько “Горинич” пов’язують або з місцем для життя персонажа (гори), або з дієсловом “горіти”.
Образ страшного Змія запозичений з давніх міфів про дракона, який охороняє вхід у підземне царство. Щоб стати чоловіком, підлітку треба було перемогти його, тобто здійснити подвиг, а потім увійти в світ мертвих і повернутися назад вже дорослою людиною. За іншою версією, Змій Горинич – збірний образ степових кочівників, які величезними полчищами нападали на Русь. При цьому ними використовувалися вогневі снаряди, спалювали дерев’яні міста.
