Аналіз картини
На полотні демон сидячий зображений у вигляді юного титану. Така аналогія не випадкова. Сам Врубель не асоціював свого демона ні з чортом, ні з дияволом. Врубель писав, що демон – це стан його душі. Сьогодні можна почути думку критиків про те, що художник зійшов з розуму саме тому, що обрав головним героєм своїх картин потойбічну істоту з пекла. Але у Врубеля була інша думка на цей рахунок. Він вірив, що висловити свою внутрішню сутність по-іншому просто неможливо. Слід уважно подивитися на картину, і можна в ній знайти безліч протиріч.
Наприклад, фігура титану потужна і мускулиста. А от обличчя зовсім юне і дуже сумне. Глядач може зрозуміти, що доля демона не подобається головному персонажеві, але нічого зі своєю долею він зробити не може. У картині добре передається три стани: скутість, туга і безпорадність. Холодний світ, який знайшов демон на вершині гори, це не те, що він очікував там побачити.
Стиль, в якому написана картина, допомагає її кращому розумінню. Уламки кристалів як би формують фігуру. Глядач може припустити, що художник хотів до нього донести те, що навіть ті індивіди, які зроблені з каменю, можуть мати тонку і вразливу душу.
