Житлово-комунальні послуги та їх надання

Житлово-комунальні послуги – це набір, покладається власнику житла або його власнику. Вони постійний предмет суперечок з компаніями-постачальниками та з державою, встановлює правила їх надання та ціну. Громадяни володіють комплексом прав, але по ряду причин не користуються ними.

Законодавче регулювання

РК – основний закон, що встановлює основи надання послуг, права та обов’язки сторін. Прийняті закони, що зачіпають сферу енергетики, водопостачання та ін

На рівні федерального уряду і центральних органів влади, видаються документи, що регулюють правила надання послуг, уточнюючі положення законів.

Регіональні влади з урахуванням рекомендацій центральної влади вирішують питання забезпечення послугами та встановлення ціни на них.

У 2017 році з’явилася постанова ВС РФ, зосереджене на спорах про житлово-комунальні послуги. До цього роз’яснень, присвячених їм, не було, хіба тільки в ухвалі про застосування РК. Наявна ж там інформація побіжно стосувалася сфери ЖКГ. Виходячи з цього, надання житлово-комунальних послуг регулюється численними нормативними актами.

З якими органами доводиться мати справу

Департамент господарства затверджує тарифи, саме під його рішенням, по суті, ставить підпис глава муніципального району або міста.

ФСТ – служба за тарифами займається моніторингом та методичним забезпеченням регіонів, а також контролем за законністю розмірів тарифів.

Житлова інспекція розглядає скарги на низький рівень якості наданих послуг.

Управління праці та соціального захисту – регіональна структура, відповідальна за інформування громадян про право на субсидії, вона ж приймає документи та оформляє субсидії на житлово-комунальні послуги.

Росспоживнагляд приймає скарги на надання неякісних послуг і має право вживати заходів нарівні з житлової інспекцією та іншими наглядовими органами.

Види послуг

Які виявляються послуги житлово-комунальним господарством?

  • Житлові послуги, пов’язані з утриманням будинку, спільного майна власників, сюди включається електроенергія та вода, що використовуються для загальних потреб.
  • Комунальні послуги надаються для задоволення власних потреб мешканців (водопостачання, газопостачання, електроенергія, теплопостачання).

Наймачі соціального житла (всі особи, які отримали житло від держави) ще витрачаються на плату за житлове приміщення, але можуть і звільнятися від неї. Окремий рядок у витратах займає внесок на капительный ремонт.

Якість послуг

Громадяни скаржаться, що послуги, які їм надаються, не тієї якості, якого б їм хотілося, платити ж їх за виставленими рахунками зобов’язують повною мірою. На що спиратися, захищаючи свої права?

В правилах про надання послуг зазначається, у якому розмірі, з якою періодичністю та надається послуга. Тобто на рівні законодавства встановлений стандарт житлово-комунальних послуг. І управляюча компанія чи постачальник ресурсів не має права занижувати їх, що на практиці відбувається абсолютно безкарно.

Розмір тарифу

В законодавстві ще згадується стандарт вартості або межа ціни. Він розроблений з метою визначення сум, які передаються в регіони з метою покриття витрат. З розрахунками пов’язано і надання субсидій громадянам. Держава розраховує, який відсоток від своїх доходів може витрачати окремий громадянин на ЖКГ без шкоди для якості його життя на житлово-комунальні послуги.

Якщо у квартирі проживають два людини, допустима сума витрат знижується у розрахунку на кожного з них. Максимальне зниження робиться, якщо в квартирі проживають 3 людини. Якщо їх більше, подальше зниження вже не робиться.

Як встановлюється ціна

На рівні регіону місцевими урядами (республіканськими, обласними і крайовими) встановлюється ціна або тариф на житлово-комунальні послуги, він і лягає в основу розрахунків.

Компанії, що надають послуги, подають до органів влади свої викладки, а ті вивчають їх і погоджуються з ними або відкидають їх. Друге трапляється рідко.

Що стосується багатоквартирних будинків, тариф на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється індивідуально. Чому? Наприклад, будинок не обладнаний підвалом або ліфтом, і за їх обслуговування платити не треба. Звідси і різниця в ціні. Неодноразово мали місце нарахування за об’єкти, яких у будинку просто немає.

Якщо порівняти тарифи у різних регіонах, між ними існує невелика різниця.

Як захиститися від свавілля

Щоб не хапатися за голову з-за надмірно високих тарифів за обслуговування будинку, власникам бажано організувати ТСЖ або хоча б приймати участь в обговоренні цін з керуючою компанією.

Чим краще організації товариства? Мешканці мають право вибрати мінімальний набір послуг, позбавивши себе від додаткового тягаря.

Бездіяльність призведе до прийняття рішення питань без участі власників. І в частині вибору обслуговуючої організації, і в частині визначення ціни за утримання будинку.

Постанова глави району або міста діє 12 місяців. Якщо мешканці організують ТСЖ, то воно скасовується після того, як товариство сама вирішить дане питання відповідно до закону.

У той же час при встановленні тарифу нижче мінімуму мешканці втратять субсидій.

На жаль, вплинути на вартість інших житлово-комунальних послуг не можна, за винятком оскарження в суді обґрунтованості розрахунків компаній, що надають послуги. Правда, на практиці цього не вдається досягти.

Звідки беруться цифри у квитанціях

Мешканець будинку щомісяця отримує квитанцію про оплату. Зараз тенденція така, що квитанція формується через посередницькі організації – єдині центри. Мешканці багатоквартирних будинків не взаємодіють з компаніями-постачальниками безпосередньо.

У законодавстві робляться спроби змінити становище, але вони ігноруються.

Власники індивідуальних будинків позбавлені від участі посередників і сплачують за отримані послуги безпосередньо. Спрощена схема гарантує відсутність плутанини.

Розрахунок проводиться за показаннями приладів обліку або лічильників, як кажуть у народі. Вони передаються в компанію через інтернет-ресурси організацій або за телефоном або збираються безпосередньо контролерами.

Відвідування представника компанії не уникнути, і періодично, один раз у кілька місяців, вони проводять обхід і фіксують показання.

Якщо запізнитися з відправленням відомостей, нарахування автоматично здійснюють, виходячи з обсягу спожитих ресурсів за попередні місяці, потім при одержанні нових відомостей провадиться перерахунок. Все організується з допомогою спеціальних комп’ютерних програм, оператори тільки вносять дані в базу.

Вартість утримання будинку розраховується виходячи з площі приміщення та кількості людей, які офіційно проживають в ньому (що мають реєстрацію місця проживання). Таким же чином здійснюються нарахування за послуги при відсутності приладів обліку.

Механізм розрахунків

Інтернет дозволяє не чекати квитанцію, а роздрукувати її з особистого кабінету на сайті компанії-постачальника. Крім того, споживач, внісши дані в кінці місяця, вже через кілька днів дізнається, скільки йому треба заплатити. Зазначивши для себе свідчення і суму боргу, він може сплатити його за допомогою банківського рахунку.

Зараз банки надають можливість плати за житлово-комунальні послуги через свої сервіси. Розмір комісії визначається домовленостями банку і постачальника послуги. Вона найчастіше перекладається на споживача.

Згідно ЦК вважається, що громадянин сплатив борг з моменту списання грошей з карти або їх передачі касиру, який приймає платежі в банку або на пошті.

Терміни оплати

За загальним правилом оплата повинна здійснюватися не пізніше 10-го числа наступного місяця згідно з положеннями ЖК. Якщо накопичити борг, компанія має право нарахувати пеню і відключити послугу, якщо мова йде про опаленні та електроенергії. Водопостачання відключати заборонено (до речі, на водовідведення обмежень не встановлено).

Гірше справи з енергетичними компаніями. Двомісячна затримка і ухилення від оплати боргу через 10 днів після вручення попередження про відключення дають право компанії відключити споживача.

Сплативши борг, споживач змушений ще і внести суму за підключення або відновлення електропостачання квартири.

Допомогу від держави

Житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг – це допомога, що надається державою або муніципалітетом громадянам, чиї витрати на ЖКГ перевищують певну межу.

Правила розрахунку встановлюються регіональними законами та іншими нормативними актами.

Має право претендувати на субсидії:

  • власники житла;
  • наймачі за договорами соціального найму;
  • наймачі за договором оренди у приватного власника.

Ще одна особливість – допомога надається громадянам, які не мають боргів перед компаніями, що надають послуги. Якщо ж у період надання допомоги вона виникає, виплати припиняються.

Документи, які надаються громадянами:

  • заява на виплату субсидії;
  • копія паспорта власника і (або) мешканця;
  • копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей;
  • довідки про доходи членів сім’ї за 6 місяців до звернення з заявою;
  • виписки з особових рахунків;
  • довідка про склад сім’ї;
  • документи, що підтверджують право на соціальні пільги.

Допомога надається в основному в опалювальний період, але буває і круглий рік, дивлячись які обставини у заявника.

Грошова допомога перераховується на рахунок у банку (на карту) або видається через пошту. Обов’язок витрачати її на оплату послуг ЖКГ лежить повністю на одержувача. Він зобов’язаний ще й відзвітувати за гроші перед органами соціальної допомоги. Крім того, якщо розмір допомоги перевищив витрати, то надлишок коштів підлягає поверненню.