Підстава Бреста
У давні часи там, де в Західний Буг впадає притока річки Мухавець, на вкритих густими берестяними заростями пагорбах, з’явилося слов’янське поселення, яке згодом перетворилося на місто. Цей населений пункт спершу опинився під владою Литви, потім перейшов до Польщі і дістав назву, яке збереглося й донині. Це місто називається Брестом.
Місто-фортеця стала об’єктом боротьби між трьома державами — російською, литовською, польською. Безліч раз під стінами цитаделі з’являлися чужоземні завойовники. Неодноразово місто зазнавало руйнувань, пожеж, грабежів. В кінці XVIII століття ці землі знову увійшли до складу Росії. А зовсім скоро почалася Вітчизняна війна, після якої царський уряд прийняв рішення перетворити прикордонне місто в один з основних військових опорних пунктів у західних областях держави. З цього моменту і починається історія Брестської фортеці.
Будівництво
Російські інженери, розробляючи план майбутньої цитаделі, використовували всі переваги місцевості. Вони створили оборонні укріплення, які на ті часи являли собою дійсно неприступну фортецю. Будівництво почалося в 1833 році. Автор проекту – Карл Опперман, російський інженер-фортифікатор.
Перший камінь був закладений в урочистій обстановці 1 липня 1836 року. Будівництво тривало шість років. В ньому брали участь два полки піхотних дивізій і одна артилерійська бригада. Основні роботи були завершені в кінці квітня 1842 року.
