1939 рік
У вересні на Брестську фортецю німецькі війська скинули десять бомб. Через кілька днів були заміновані мости і проходи. Сім’ї військовослужбовців поспішно залишили фортецю. 16 вересня Брест був захоплений німцями. 22 вересня Німеччина передала місто радянським військам. Таким чином фортеця увійшла до складу СРСР. Через два роки Німеччина порушила пакт про ненапад.
Історія оборони Брестської фортеці
У чотири години ранку німці відкрили артилерійський вогонь. Радянських військових, що перебувають у фортеці, вони застали зненацька. У лічені години були знищені водопровід і склади. Вийшла з ладу радіозв’язок. До вечора загарбники оволоділи Тираспольським і Волинським укріпленнями. Військові, що залишилися в живих, зосередилися в цитаделі і Кобринском зміцненні. В останньому перебувало близько чотирьохсот чоловік. У форті перший день війни зосереджено було всього дев’ять тисяч осіб. Німецьких солдатів і офіцерів по той бік ріки – в два рази більше. Щодня захисники фортеці відбивали до восьми атак, в яких застосовувалися вогнемети. У полон потрапило близько шести тисяч чоловік.
Оборона тривала до 26 червня. Це були найбільш кровопролитні дні в історії Берестейської фортеці. Герої цитаделі, за однією з версій, перебуваючи серед руїн, билися до грудня 1941-го. На цій полулегенде заснована повість «В списках не значився». Герой цього твору провів у напівзруйнованої фортеці півроку. Вийшов тільки тоді, коли дізнався, що радянським військам вдалося утримати противника на підступах до Москви.
На стінах напівзруйнованої фортеці збереглися слова, надряпані вмираючими солдатами – «Вмираю, але не здаюся». Фортеця стала символом стійкості радянського солдата. У 1971 році тут був відкритий меморіальний комплекс.
