“Вітальня” в ролі прикметника
Вибираючи, як правильно: “вітальня” або “вітальня”, мало керуватися граматичними ознаками слова. Необхідно також звертати увагу на його лексичне значення і спосіб освіти.
Так, “вітальня” – це прикметник, що утворилося від іменника “гість” за допомогою суфікса -ин-, тому немає ніяких підстав писати його з двома “н”. Даний варіант написання передбачає наступне значення: “вітальня” – належить гостям, що є власністю гостей. Само собою, слова змінюється за родами, числами і відмінками. Ось кілька прикладів його використання в реченні:
- Господиня зібрала промоклі під дощем вітальні парасольки, плащі і залишила сохнути у батареї, поки самі гості грілися гарячим чаєм і теплою бесідою, примостившись біля каміна.
- Мені пощастило помітити злочинні наміри мого нахабного рудого кота перш, ніж він самовдоволено зіпсував начищений гостинний черевик.
- Вітальні подарунки виявилися дуже корисними в побуті, так що мій друг на деякий час перестав бурчати з приводу великої кількості людей в його квартирі.
У всіх трьох випадках прикметник “гостинний” описує щось, що належить гостям: плащі й парасольки, черевик і подарунки.
