Чим небезпечна патологія?
Хвороба не несе в собі істотної небезпеки для здоров’я або життя людини. Однак вона заподіює дискомфорт, адже жовта шкіра сприймається оточуючими різко. Крім того, хворий може передавати свою недугу у спадок, тобто дітям. При ускладненому перебігу патології печінки порушується вироблення деяких ферментів.
Медикаментозна терапія
Захворювання не є небезпечним для життя. Його симптоми довгий час залишаються непоміченими. Однак психологічний дискомфорт пацієнтам доставляє жовтушність шкірних покривів.
Медикаментозне лікування хвороби Жильбера передбачає прийом декількох препаратів. Наприклад, при загостренні патологічного процесу призначається «Фенобарбітал». Дозування і тривалість його прийому підбираються індивідуально. Тривале або безконтрольне використання може негативно позначитися на печінці та стані ЦНС.
Кілька разів на рік пацієнтам показаний прийом «Урсосана». Препарат попереджає утворення каменів у печінці та штучно створює для неї захист від негативних факторів. Профілактичний курс зазвичай становить кілька тижнів.
Додатково хворим призначають препарати з наступних груп:
- жовчогінні для зменшення жовтушності шкіри («Карсил», «Холензим»);
- барбітурати з метою зниження білірубіну в крові («Суритал», «Фиоринал»);
- сечогінні («Фуросемід», «Верошпірон»);
- ентеросорбенти («Поліфепан», «Ентеросгель»);
- гепатопротектори для захисту клітин печінки («Гептрал»).
Протягом всього курсу лікування пацієнт повинен періодично здавати аналізи. Це потрібно для контролю над ходом терапії, її результативністю. При необхідності препарати замінюють аналоговими засобами, щоб уникнути розвитку ускладнень.
