Улюбленою казкою з дитинства у багатьох вважається “Червона шапочка”. Автор цієї історії в дитинстві цікавить небагатьох, але ось на уроках позакласного читання про нього говорять. Це потрібно знати хоча б для того, щоб взяти книжку в бібліотеці. Там можуть запитати прізвище, ім’я автора “Червоної Шапочки”. Хто написав цю чудесну казку? Бібліотекар може запропонувати вам на вибір три книжки. Казка у них одна, але різні автори.
Спочатку у Франції з’явилася народна казка про дівчинку в червоній шапочці. На її основі склав свою історію Шарль Перро, а вже його казку переробили брати Грімм. Можна взяти всі три книги, прочитати, порівняти їх сюжети, знайти відмінності. Пропонуємо вам трохи докладніше дізнатися про авторів “Червоної Шапочки”, казки з мораллю для дітей.
Три схожі казки про Червону Шапочку
Отже, на основі народної “Казки про бабусю” Шарль Перро написав свій варіант. У народній казці говориться, що одна жінка спекла хліб і попросила свою доньку віднести одну булку з молоком своєї бабусі. Дівчинка послухалася і пішла. На одному з перехресть їй зустрівся бзу. В Бургундії так тоді називали вовка-перевертня. Читачеві стає зрозуміло, чому дівчинка не побоялася заговорити з вовком, адже він був схожий на звичайного чоловіка. Точно також і у ліжку вона замість вовка бачить свою бабусю. Тільки з часом помічає на її шкірі появу рослинності, а потім кігті, вуха, зуби й ікла.
Шарль Перро відмовився від перевертня і використовував звичайного вовка, але дівчинка все одно його не боїться. Справа в тому, що в XIV столітті велася активна боротьба з забобонами. Письменник підготував полегшений варіант казки, без брутальності і жорстокості. Сільська дівчинка з села була замінена їм на чарівну красуню в красивій червоній шапочці. Народну казку Перро переробив у своєрідну байку. Вовк показаний символом злого людини, якій не варто довіряти. Казка Перро закінчувалася трагічно – дівчинка з бабусею загинули.
Таким трагічним кінцем письменник порушив закони побудови казки, тому після її виходу самі люди знову придумали їй щасливий кінець. Цю ідею підхопили брати Грімм і випустили свій варіант, де бабусю і рятує дівчинку мисливець. В якості співавтора вони вказали Шарля Перро. Тому на питання про те, хто написав “Червону Шапочку”, не можна дати однозначну відповідь. У Росії поширена версія братів Грімм, але автором вказується Перро.
Загальні риси всіх трьох казок
Отже, вам вже більш зрозуміло, хто написав “Червону Шапочку”. Автором казки, Шарлем Перро, був оброблений народний варіант. Потім його казку злегка змінили брати Грімм. Якщо прочитати всі три історії, то можна помітити багато спільного. У сюжеті цих казок йдеться про дівчинку, яку обдурив вовк. У всіх версіях головною героїнею є дівчинка, що відправилася провідати бабусю. У двох останніх версіях дівчинка мала шапочку червоного кольору, за що її прозвали Красною Шапочкою. У всіх трьох казках присутні вовк, мама, бабуся. У народної казки і версії Перро на допомогу прибігли дроворуби, а у братів Грімм – мисливець.
Сюжетна лінія та повчання народної казки
Якщо прочитати всі три казки, то відразу спливе різниця в сюжетах. У Шарля Перро та братів Грімм Червону Шапочку з’їв вовк, а у французькій народній казці дівчинка змогла звільнитися з допомогою своєї хитрості та винахідливості. Вона повернулася додому ціла і неушкоджена. А було це так: вовк прив’язав її міцною ниткою до ноги і тримав, щоб вона не втекла. Червона Шапочка легенько обірвала нитку і видерлася на дерево. Коли вовк сіпнув за нитку, то дівчинки вже не було. Став він шукати її, та тільки на дерево піднятися не зміг. Народна казка має таку мораль: навіть маленькій дівчинці вдасться перемогти сильного ворога з допомогою сміливості і винахідливості.
Мораль і героїня казки Шарля Перро
Червона Шапочка в казці Перро дуже балакуча і товариська дівчинка, вона не побоялася завести розмову з вовком. Йому вона розповіла, куди йде і де живе її бабуся. Якщо героїню народної казки зобразили спритною, кмітливою дівчинкою, зуміла обхитрити вовка, то у письменника вона стала довірливою і нехитрою. Вона без побоювання потрапляє в мережі вовка. Дорогу до бабусі вона вибрала саму довгу і пішла по ній повільно, милуючись квітами і метеликами. Червона Шапочка настільки довірлива, що виконує всі прохання вовка. Він просить її покласти пиріжки і горщик з маслом куди-небудь і прилягти біля нього. Мораль казки Перро така, що не варто довіряти незнайомцям, інакше за це потрібно буде віддати життя.
Відмінні риси казки братів Грімм
Ще на самому початку казки братів Грімм мама дає Червоній Шапочці багато повчань. Вона просить йти доньку скромно, не звертати з дороги. Мама акцентує увагу на те, щоб дівчинка обов’язково привіталася з бабусею. Читач бачить Червону Шапочку турботливою онучкою. По дорозі до будинку бабусі дівчинка вирішила нарвати старенькій букет квітів, щоб порадувати її.
Вже в кінці казки, після всіх пережитих неприємностей, героїня дає обіцянку ніколи більше не звертати з головної дороги в лісі без дозволу мами. Брати Грімм вчать дітей слухатися дорослих і не порушувати їх заборони.
Як пов’язана мораль казок з часом їх створення?
Важливо знати, чому у схожих між собою сюжетом казки про Червону Шапочку змінюється мораль. Багато залежало від того, в який час було написано твір. Поява французької народної казки зафіксовано в XV столітті, тобто в Середні століття. В ті часи модними були лицарські подвиги і турніри. Всі один перед одним хвалилися хоробрістю, сміливістю, спритністю і хитрістю. Тому народ не міг придумати іншу кінцівку, як звільнити сміливу і кмітливих дівчинку від підступного вовка і повернути її цілою та неушкодженою до мами.
Шарль Перро переказав цю історію в XVII столітті. Тоді мораль і звичаї були дуже суворими, хитрість і спритність не мали особливої цінності. Дуже важливим тоді було дотримуватися правил пристойності. Тому казкарем Перро була змінена французька народна казка. Письменник хотів показати, що юним дівчатам потрібно побоюватися незнайомців. Брати Грімм до даної моралі додали краплю того, що юні особи повинні бути слухняними, за що їх винагородять дорослі.
Трохи про спасителя Червоної Шапочки
Потрібно відзначити, що в казці братів Грімм велика увага приділяється тому, хто врятував Червону Шапочку і бабусю. У перших двох казках це зробили дроворуби. Про них згадується лише двома-трьома рядками. А в останньому варіанті з’явився дуже турботливий і уважний мисливець. Його здивував сильне хропіння бабусі, і він вирішив подивитися, чи все у неї в порядку. Його дії займають майже третю частину казки. Він вирішив не вбивати вовка з рушниці, бо здогадався, що той проковтнув бідну стареньку. Мисливець взяв ножиці і розпоров вовкові черево.
Недарма брати Грімм приділяють цього моменту звільнення велику увагу. Це пов’язано з історичними подіями тих років. Улюблену батьківщину письменників поневолили французькі війська Наполеона. В Німеччині панували голод, злидні, приниження. Німецький народ дуже чекав визволителя і захисника від страждань. Можливо, обнадійливий кінець казки про мрії німецького народу про звільнення. Брати Грімм в кінці історії показують доброго і сильного покровителя – мисливця, який впорався зі злим і підступним звіром.
Автор пісні Червоної Шапочки
На основі сюжету улюбленої багатьма казки було створено багато мультиплікаційних і художніх фільмів. Особливо дітлахам у Росії подобається радянський музичний фільм “Про Червону Шапочку”. Це своєрідне продовження класичної казки. Режисер придумав доброго вовка, боягузливих дроворубів. А головній героїні вдалося врятувати вовків від злих людей. Червону Шапочку вдало зіграла юна Яна Поплавська. У цьому фільмі прозвучала знаменита пісня Червоної Шапочки, яку з задоволенням наспівують багато дітлахів. Написали цю пісеньку поет Ю. Кім і композитор А. Рибніков. Пісня вийшла дуже легкою, веселою, яка розкриває характер добродушною і допитливою дівчинки.
