Гуманістичний напрям в психології представляє собою одне з основних течій, які вивчають здорової, творчої людини. Виникло воно в 50-ті роки минулого століття, і вже протягом наступних десяти років даний напрям отримав свій розвиток. У 1964 році вперше відбулася конференція, присвячена питанням нового психологічного напрямку.
Принцип становлення
Один з найбільш важливих принципів гуманістичної психології полягає в тому, що людина постійно перебуває в процесі свого становлення. Наприклад, студент випускного курсу університету буде відрізнятися від хихикаючого модного першокурсника. Після ще декількох років молодий фахівець своєї справи теж буде відрізнятися від випускника. Він зможе освоїти нові життєві шляхи, що мають відношення до його кар’єрі або, приміром, сімейного життя.
Ті люди, які свідомо відмовляються від свого становлення, фактично відмовляються від особистісного зростання. Вони заперечують той факт, що в них закладені можливості повноцінного буття. Згідно гуманістичної психології, великою помилкою є відмова від можливостей зробити кожну мить свого життя максимально насиченим. Для психолога даного напрямку подібний погляд є не чим іншим, як збоченням того, чим потенційно міг би бути людина. Життя – непорушна цінність, і тому людина повинна наповнювати кожну мить існування сенсом.
Суб’єктивність сприйняття
Ще одна з основоположних концепцій гуманістичного напрямку психології полягає в тому, що єдина «реальність», яка доступна конкретної особистості, суб’єктивна. Подібний погляд можна також охарактеризувати як феноменологічного. Теоретичні конструкти разом з поведінкою займають вторинну позицію по відношенню до безпосереднього досвіду особистості, а також неповторному значення цього досвіду для неї. Як писав про це Маслоу: «Ніщо не замінить досвід, абсолютно ніщо».
Концепція цілісності
Одна з найважливіших ідей гуманістичної психології полягає в розгляді індивіда як унікального цілого. Вже Маслоу побачив, що психологи протягом дуже тривалого часу зосереджувалися на детальному аналізі окремих подій в життя людини, нехтуючи його цілісністю. Вони вивчали дерева, а не весь ліс. Фактично теорія, яка була вперше розроблена Маслоу і розвинена його послідовниками, була протестом проти подібних поглядів, які беруть свій початок від біхевіоризму. Принцип цілого, яке завжди більше суми його частин, точно відображається в багатьох теоретичних працях дослідників даного напрямку.
Творчий початок в людині
Гуманістична психологія визнає наявність креативної боку в кожній особистості. Можливо, дане положення є одним з найбільш значних у всьому цьому напрямку. Творчість є найбільш універсальною характеристикою, яка потенційно є в кожній людині з самого народження. Однак нерідко люди втрачають здатність творити в результаті впливу зовнішнього середовища – зокрема, в процесі отримання офіційної освіти.
Внутрішня природа людини
Фрейд досить ясно натякав на те, що людина знаходиться у владі керуючих їм несвідомих сил. Засновник психоаналізу також підкреслював, що якщо людина не буде контролювати несвідомі імпульси, це призведе до знищення інших людей, чи самого себе. Складно судити про те, наскільки справедливою є така точка зору, проте Фрейд слабо вірив у те, що людьми рухає світле начало.
Особистість в гуманістичній психології розглядається з кардинально протилежної точки зору психоаналізу. Прихильники цього напряму стверджують, що якщо людина не гарний внутрішньо, то, принаймні, його природа нейтральна.
Звичайно, ця думка цілком може заперечити той чоловік, який темним ввечері піддасться нападу грабіжників. Але Маслоу стверджував, що руйнівні сили, що діють в людях, є прямим результатом фрустрації, неможливість задовольнити власні потреби. Від природи ж у кожному закладені позитивні можливості для досягнення самореалізації. Такого позитивного погляду на людину дотримувався Маслоу протягом всього свого життя.
Абрахам Маслоу
Одним з головних представників гуманістичної психології, виступає також і її основоположником, є Абрахам Маслоу. Саме їм була запропонована концепція цілісної особистості. Теорія Маслоу протиставлялася панівним тоді вчень біхевіоризму і психоаналізу. Маслоу припускав, що сутність кожної людини є виключно позитивною і прагне до безперервного розвитку. В такому разі мета психології полягає в тому, щоб допомогти особистості знайти в собі те, що в ній уже закладено. Дані особливості згідно гуманістичної психології Маслоу існують у вигляді вроджених можливостей. Вони можуть бути актуалізовані зовнішніми факторами. Ідеї Маслоу і послужили фундаментом для подальшого розвитку гуманістичного спрямування.
Маслоу зробив великий внесок у розвиток психологічної науки. Саме він переключив увагу з роботи над неврозами на вивчення особливостей психології здорової людини.
Карл Ренсом Роджерс
Роджерс є одним з авторів центрального поняття гуманістичної психології – про самоакутализации. Згідно Роджерсу, останнє позначає вроджену тенденцію до зростання і розвитку, закладену в людині. Все, що потрібно для реалізації закладеного в людині потенціалу, – це відповідні умови.
Поняття Роджерса про «Я-концепції»
Фундаментальним елементом структури особистості в гуманістичній психології Роджерса є «Я-концепція», яка формується при безперестанному взаємодії людини з навколишнім світом. Якщо між уявленням про себе («Я-концепцією»), реальним досвідом і ідеальним «Я» є розбіжність, особистість вводить у дію різноманітні механізми психологічних захистів. Проявляються вони або вибірковість сприйняття, або до спотворення досвіду. У ряді випадків це призводить до психологічної дезадаптації.
Віктор Франкл
Ще одним видатним представником гуманістичної психології є Віктор Еміль Франкл, психолог і психіатр з Австрії. Саме Франклом була створена концепція логотерапії. Згідно їй, рушійною силою розвитку особистості є бажання відшукати життєвий сенс. Людина може не ставити це питання прямо, а відповідати на нього власними реальними справами, вчинками. Роль сенсу для кожної окремо взятої особистості виконують цінності. Віктор Франкл у своїх працях описує три категорії таких цінностей:
- Цінність творчості (першочергове значення має праця).
- Переживання (наприклад, любов).
- Життєвого відносини (свідомо обрана і виробляється індивідом позиція, якої він дотримується в критичних життєвих обставинах).
У процесі здійснення сенсу людина і приходить до самореалізації, здійснення себе. Совість являє собою ту внутрішню інстанцію, яка допомагає особистості визначити, який саме з потенційних смислів є істинним.
В одному зі своїх основних праць під назвою «Людина в пошуках сенсу» Франкл пише про свій особистий досвід виживання в страшних умовах концентраційного табору. У цій же книзі він викладає свій досвід знаходження цінності життя, його сенсу навіть у такої страхітливої обстановці. Метод Франкла дослідники відносять до категорії екзистенціальної терапії. Роботи його стали джерелом натхнення для багатьох представників гуманістичного напряму. Сам Франкл прийшов до висновку про те, що головний стресор для людини – це відсутність сенсу життя. На думку психолога, екзистенційний невроз по своїй суті тотожний кризи безглуздого існування.
Методики в гуманістичній психології: самоотчет клієнта
Будь-які методи в даному напрямку передбачають не той досвід, який людина отримала протягом життя. Саме тому терапевти даної психологічної школи велику увагу приділяють самоотчетам, що надаються випробуваними. Це дозволяє враховувати індивідуальне сприйняття клієнтом себе. Інші ж способи дослідження, які вважаються традиційними, повинні лише додавати суб’єктивні.
Багато авторів підкреслюють, що для повноцінного і всебічного вивчення особистості необхідно починати персональні дослідження з спостереження, проективних методик, а вже після цього застосовувати опитування, експеримент.
Тести та інші методи
Метод гуманістичної психології, метою якого є інтегральна, цілісна діагностика особистості – опитувальник «Почуття. Реакції. Переконання», розроблений Д. Картрайтом. Ще один тест, який аналізує особливості самоактуалізації особистості, був розроблений Е. Шостромом. Базується опитувальник самоактуалізації Шострома на основі теорії Маслоу, Перлза та інших. Нерідко використовується і «Тест эмпатических тенденцій», авторство якого належить Е. Мехрабиану.
Кількість методик, використовуваних в гуманістичному напрямі, досить велике. Ще в 1971 році в Америці С. Петерсоном був розроблений так званий «Каталог шляхів особистісного зростання», в якому на той момент перераховувалося близько 40 методів, застосовуваних в гуманістичній психології. Коротко перерахуємо деякі з них:
- арт-терапія (малювання, музика, танець);
- візуалізація;
- східні техніки (медитація, йога);
- гештальт-терапія;
- психодрама;
- трансактный аналіз;
- екзистенціальна психотерапія.
Недирективний метод психологічного консультування
Даний метод є одним з основних в гуманістичній психології. Вперше він був запропонований К. Роджерсом, який назвав його клієнт-центрованої терапії.
У чому ж полягає застосування даного методу? Як вже згадувалося, гуманістичний напрямок постулює початкову доброту кожної людини. Але позитивні якості стають видні тільки при певних умовах, коли індивід знаходиться в атмосфері прийняття, уваги. Саме це і робить психотерапевт на консультації.
Сеанс, таким чином, відбувається у формі діалогу. Терапевт розуміє свого клієнта, не засуджує його, не піддає зайвої критики. Це і стає одним з основних умов, що забезпечують реабілітацію людини. Клієнт усвідомлює, що у нього є шанс вільно і відкрито поговорити про накопичених труднощі, виразити себе. Це дозволяє більш ясно зрозуміти події навколишнього світу, підвищити самооцінку, знайти шлях з особистісної кризи.
Цікаві факти
Розглянемо декілька цікавих фактів про гуманістичному напрямку.
- Ідеї, запропоновані Маслоу, були розкритиковані основоположником психоаналізу З. Фрейдом.
- Франкл винайшов поняття «недільного неврозу», яке характеризує пригнічений психоемоційний стан, який людина може відчувати після закінчення трудового тижня.
- Карл Роджерс, один з основоположників гуманістичного спрямування, в юності планував стати фермером.
- До гуманістичного напрямку також відноситься і школа позитивної психології.
- В якості своєї філософської бази гуманістична психологія спирається на екзистенціалізм.
- Даний напрямок в психології виступає проти побудови психологічного знання за принципом природничих наук.
Висновок
Природу людини неможливо визначити вичерпним чином, адже однією з її основних рис є не тільки те, що саме робить особистість, але і те, яким чином вона це робить. Людина є не тільки тим, хто він є в певний момент часу. У ньому закладені можливості і шанси на перетворення, надії, мрії. Люди повинні визнавати і за собою, і за іншими самостійно творити власне життя. Будь-який досвід, навіть негативний, при цьому є корисним, гідним поваги і визнання. Адже він оберігає нас від здійснення помилок в майбутньому.
