Фламандська мова – особливості та характеристика

Типи діалектів нідерландської у Фландрії

Фахівці виділяють на північній території Бельгії 4 групи споріднених діалектів нідерландської мови:

  • Західні фламандські прислівники.
  • Східні фламандські прислівники.
  • Брабантские прислівники.
  • Лимбургские прислівники.

Зараз тільки лимбургские і західні прислівники досить широко вживаються в повсякденній мові основною масою населення. Крім того, прислівники цих груп дуже сильно відрізняються від офіційного голландського. Лімбургійська використовується не тільки в Бельгії (в регіоні Лімбург), але також і в сусідніх з Бельгією областях Німеччини та Нідерландів. В Королівстві Нідерланди з 97-го року цей діалект отримав статус самостійного мови, проте в самій Бельгії ставляться до нього просто як до наречию.

Західне наріччя поширене в бельгійському регіоні Західна Фландрія. Він також разюче відрізняється від класичного голландського. На думку багатьох філологів, відмінностей між цим діалектом і стандартним варіантом голландського більше, ніж між останнім і мовою африкаанс (мова, поширена у Південно-Африканській Республіці). Однак африкаанс в лінгвістиці вважається самостійною мовою, а західно-фламандський — всього лише діалектом. Його широке вживання в Західній Фландрії обумовлено тим, що у другій половині XIX століття тут діяло рух місцевих письменників і лінгвістів, які активно чинили опір впровадженню стандартного варіанту мови. Найактивнішим діячем цього руху був поет Гвідо Гезеле.

Брабантские і східно-фламандські прислівники, навпаки, активно виходять з ужитку через поширення стандартного нідерландської мови. В основному на них спілкуються виключно в сільській місцевості. Всі перераховані діалекти також мають деякі відмінності від стандартного нідерландської і в граматиці.