Поговоримо про тиск
Для чого потрібна фізика в медицині, вже зрозуміло, адже саме фізика сприяє появі інноваційних методик лікування в медицині. Колись інновацією було вимірювання кров’яного тиску. Як все відбувається? На праву руку пацієнта доктор одягає манжету, що з’єднана з манометром, і цю манжету накачують повітрям. До артерії прикладається фонендоскоп, і при поступовому зниженні тиску в манжеті прослуховуються удари звуків у фонендоскопе. Значення тиску, при якому удари починаються, називають верхнім, а значення, при якому звуки припиняються, – нижнім. Нормальний тиск у людини – 120 на 80. Цей спосіб виміру тиску був запропонований в 1905 році російським лікарем Миколою Сергійовичем Коротковим. Він був учасником Російсько-японської війни і з тих пір, як він винайшов методику, чутні в фонендоскопе удари іменуються звуками Короткова. Природа цих звуків була неясна майже до кінця двадцятого століття, поки механіками не було допущено таке пояснення: кров рухається по артерії під дією серцевих скорочень, а зміна тиску крові поширюється по стінок артерії у вигляді пульсової хвилі.
Спочатку доктор накачує повітря в манжету до рівня, що перевищує верхню тиск. Артерія під манжетою знаходиться в сплющенном стані протягом усього циклу серцевих скорочень, після починається поступове випускання повітря з манжети, і коли тиск в ній стає рівним верхньої позначки, то артерія бавовною розправляється і пульсації кровотоку коливання приводять в навколишні тканини. Лікар чує при цьому звук і зазначає верхнє тиск. При зниженні тиску в манжеті збігу всі будуть чути в фонендоскопе, але як тільки тиск в манжеті досягне нижньої позначки, звуки припиняться. Ось так лікар реєструє нижню межу.
