В іудаїзмі
Вірять в існування душі і в іудаїзмі. Відповідно до Талмуда, душа – це незалежна від фізичного тіла сутність. Це та частина людини, яка має безпосередній зв’язок із Всевишнім. За своєю природою вона непорочна. Все погане в людях обумовлено наявністю існуючого поряд з позитивним негативного початку. Душа робить тіло одухотвореним. Саме вона керує ним. Точно так само, як Всевишній наповнює навколишній світ і залишається невидимим, душа наповнює собою фізичне тіло.
Ідеї про загробне життя євреїв почасти схожі на буддійські, а також на стародавні вірування єгиптян (звідки, можливо, були запозичені ці уявлення). Згідно цим ідеям, душа людини вічна. А грішні душі знову і знову повертаються на землю, щоб проходити коло переродження. Відбувається це доти, доки не буде досягнена повна досконалість.
У християнстві
Згідно з християнським світоглядом, душа – це реальність. Велика частина всіляких напрямів християнства тлумачить душу як вищу нематеріальну сутність людини, носій розуму, емоцій, а також волі. Після того як фізичне тіло вмирає, вона продовжує існувати. А подальша доля душі визначається її діями протягом земного життя. Безсмертя – найважливіша властивість душі людини в християнстві. Чи потрапить душа в рай або пекло, визначається на Божому суді. Крім цього, в римсько-католицької церкви є також і вчення про чистилище.
