Думка філософії
Практично всі мудреці старовини прагнули за допомогою даного поняття висловити основне, сутнісне начало, яке властиве всьому живому (а в деяких випадках і неживому) світу. Питання про те, в чому полягає природа душі, вирішувалося філософами різних шкіл в залежності від їх приналежності до одного з напрямків – матеріалістичного чи ідеалістичного.
Наприклад, Демокрит вважав, що душа – це нематеріальний вид речовини, що містить у своєму складі дуже рухливі атоми вогню. Всі явища внутрішнього, душевного життя цей філософ прагнув пояснити за допомогою фізичних явищ. Наприклад, згідно його думку, душа сприймає зовнішній світ завдяки тому, що атоми, що містяться в ній, приводяться в рух атомами повітря.
Погляд Арістотеля
Більш складне уявлення про душу було розвинене Аристотелем. Один з найвідоміших його трактатів під назвою «Про душу» представляв собою свого роду перше спеціальне психологічне дослідження. Протягом багатьох століть вона залишалася основним керівництвом по психології. А Аристотель і сьогодні по праву вважається одним з найвпливовіших засновників психологічної науки (як і низки інших областей знання).
Філософ не вважав душу всього лише речовиною. Але, з іншого боку, він і не прагнув розглядати її в повному відриві від матеріального, подібно представникам інших сучасних йому навчань. Він писав про те, що душа – це сутність, одягнена в форму природного тіла, що володіє можливістю фізичного життя.
