Джуліан Ассанж привернув увагу громадськості в 2006 році. Сьогодні до нього ніхто не ставиться нейтрально. Для кого-то Ассанж — інтернет-журналіст, який розсекретив шпигунські матеріали, дані про корупцію у вищих ешелонах влади, військових злочинах і таємниці дипломатії провідних держав, інші вважають його злочинцем або терористом. Джуліана Ассанжа називають навіть кибергероем.
Початок біографії Ассанжа
Історія Джуліана Ассанжа почалася в 1971 році у невеликому містечку на північному сході Австралії. По матері він відбувається з емігрантів, які прибули з Шотландії та Ірландії в Австралії на початку XIX століття. Джон Шиптон — батько Джуліана — познайомився з його матір’ю під час демонстрації проти війни у В’єтнамі. Як тільки дівчина завагітніла, їх відносини закінчилися. Зі своїм батьком Джуліану вдалося побачитися лише в 25 років. Вже в 1972 році мати майбутнього журналіста вийшла заміж за директора бродячого театру Бретта Ассанжа, щоб якось забезпечити себе і свого сина. Дитинство хлопця пройшло в постійних роз’їздах по країні.
Дитинство і постійні роз’їзди
Через сім років Крістін — мати Джуліана — розійшлася з чоловіком. Вона почала зустрічатися з музикантом Лейфом Мэйналлом (Гамильлтоном). Незабаром у Джуліана з’явився брат. Але виявилося, що новий коханий матері — член секти «Сім’я». Енна Хамільтон-Берн — засновниця секти — змушувала послідовників віддавати їй своїх новонароджених дітей, керуючись якимось незрозумілими цілями, що видаються за піднесені. Крістін, побоюючись за долю сина, втекла. З 11 до 16 років сім’я Джуліана знову перебувала в постійних переїздах. Всього в дитинстві він змінив 37 шкіл.
Захоплення програмуванням
Джуліан Ассанж зараз не був таким, якщо б не захоплення програмуванням. У 16 років він придбав модем і почав роботу в Мережі під ніком Мендакс. Це ім’я, що має алегоричний сенс, він запозичив у давньогрецького письменника і вченого Горація. Splendide mendax – це «благородний брехун». З товаришами Джуліан заснував організацію «Черв’яки проти ядерних вбивць». Хлопці стали хакерами. Вони керувалися правилом: не пошкоджувати системи, але добувати інформацію.
Хакерство, навчання та арешти
Коли Джуліану Ассанжу було 20 років, в 1991 році його заарештували за злом сервера канадської телекомунікаційної компанії. Йому висунули 25 пунктів звинувачення, після кількох допитів він визнав провину за всіма. Тоді Джуліан просто заплатив штраф, так як компанії не був нанесений значний збиток. Після цього Ассанж почав поглиблювати свої знання. У 1994 році він навчався в університеті в Квінсленді, а з 2003 по 2006 р. — університеті Мельбурна. Юнак вивчав математику, фізику, програмування, але так і не отримав ступінь.
Про звинувачення в зломі канадської телекомпанії знають багато, хто цікавиться біографією засновника WikiLeaks, але є й маловідомі факти. Джуліан і його група зламували ВМС США, Пентагон, урядові організації США і Австралії, деякі навчальні заклади (Австралійський національний університет, Стенфорд), приватні компанії («Моторола», «Панасонік», «Ксерокс»).
Через деякий час Джуліана знову заарештували. Цього разу його звинуватили в крадіжці 500 тис. доларів з рахунків місцевого «Сітібанку». Більш детальна перевірка не підтвердила побоювання поліції, так що молодого чоловіка відпустили на свободу. У 1993-му він навіть допомагав поліції з пред’явленням позовів, давав технічні консультації австралійської організації по захисту дітей, брав участь у запуску безкоштовної і вільної мережі, що представляє доступ до Інтернету для громадян і некомерційних організацій.
Нове звинувачення — 1994 рік. Джилиану пред’явили звинувачення по 31 пункту, всі вони стосувалися хакерських атак. В 1996 році шість звинувачень були зняті, по решті він визнав себе винним. Цікавий факт: Джуліан зламував сервер австралійської федеральної поліції в той час, як служителі правопорядку шукали його.
Ще одна значна подія в його біографії в цей період написання книги. У 1997 році Джуліан Ассандж у співавторстві з Сьюлетт Дрейфус написав Underground (у російському виданні «Комп’ютерне підпілля. Історії про хакинге, божевілля і одержимості») – книгу про хакерів. У 2000 році Джуліан написав інтерфейс командного рядка для пошукових систем (Surfaw), який зараз знаходиться в публічному доступі.
Основу сайту WikiLeaks
У 1999 році Джуліан Ассанж зареєстрував домен leaks.org. Сайт був порожній. Зараз доменом володіє Андреас Фінк, генеральний директор і власник магістрального інтернет-провайдера Ісландії. WikiLeaks офіційно з’явився в 2007 році в Швеції, але домен був зареєстрований у 2006-му (тоді ж з’явилася перша публікація). Саме ця країна була обрана, так як там сильні закони про анонімності громадян і велика лояльність до діяльності журналістів. Перший матеріал, що з’явився на сайті — це публікації про страту піратів в Сомалі. Підкреслювалося, що документ міг і не бути справжнім, а отриманий з серйозного джерела в розвідці штатів.
Публікації секретних документів
Творці сайту заявляли, що за перший рік існування проекту їм вдалося зібрати понад 1,2 мільйона документів. Мета WikiLeaks – публікування і аналіз документів, що стали доступними внаслідок витоку інформації. Незважаючи на назву, WikiLeaks – це не викисайт, де читачі можуть самостійно редагувати публікації. Проте стати анонімним джерелом може будь-який бажаючий, достатньо надіслати до редакції свій матеріал.
Ранні публікації включали дані про війну в Афганістані (майже 77 тисяч документів, раніше недоступних для громадськості), корупції в Кенії. Ассанж заявляв, що у нього в доступі знаходяться понад 15 тис. секретних документів Пентагону, 100 тис. паперів про хід війни в Афганістані, десятки тисяч окремих звітів і розпоряджень, що стосуються війни в Іраку, майже тисячу файлів про зміст укладених в американській в’язниці Гуантанамо.
У 2010 році Джуліан Ассанж заручився підтримкою Партії піратів — політичної сили у Швеції, яка виступає проти існуючого законодавства, за неучасть Швеції в міжміських організаціях. У тому ж році він був обраний “Людиною року” журналом Time (вибір читачів). WikiLeaks тоді всього за місяць зібрав 20 тис. євро пожертвувань.
Джулін Ассанж і Едвард Сноуден
У 2012 році Ассанж заявив, що опублікує практично 2,5 мільйони документів про війну в Сирії, ніж допоможе людям зрозуміти реальний стан справ і що відбувається у цій країні. У 2013 році було опубліковано більше 400 Гб інформації, захищеної ключем. Цей ключ-проект обіцяв зробити невідомим у разі заподіяння шкоди комусь із керівництва організації. Так забезпечувалася безпека самого Джуліана Ассанжа і Едварда Сноудена.
Цікавий факт про дітище Ассанжа: портал витримав всі атаки хакерів, в тому числі і з боку Пентагону, бюро громадської безпеки КНР, колишнього глави Кенії, прем’єра Бермудських островів, католицької і мормонської церков, найбільшого банку Швейцарії, деяких російських компаній (атака була зроблена у відповідь на те, що сайт опублікував секретні документальні дані про голодомор). WikiLeaks опублікував більше даних, ніж всі інші прес-служби світу разом.
Особисте життя, сім’я і діти
Джуліан був одружений лише один раз. Він взяв у дружини Терезу, коли їм було по 16 років. Від цієї жінки у журналіста є син Деніел, який народився в 1998 році. Джуліан і Тереза розлучилися незадовго до його чергового арешту. Він самостійно ростив сина як батько-одинак протягом чотирнадцяти років. Потім Джуліану довелося виїхати. Зараз він практично не спілкується зі своїм рідним сином, але не тримає на нього зла, підтримує роботу батька. Також відомо, що в 2006 році у Ассанжа народилася дочка від невідомої. У різних джерелах є інформація, що у чоловіка мінімум четверо дітей, але в 2011 році він сказав своєму біографу, що є батьком тільки одну дитину — Деніела.
Звинувачення в домаганнях
У 2010 році Джуліана звинуватили в згвалтуванні. Ордер на його арешт був виданий у Швеції. Поліція звинуватила його у вступ у статевий контакт зі шведкою без засобів контрацепції і проти її бажання, в той час, коли вона спала. Імена потерпілих не розкриваються, в документах і публікаціях їх називають «міс А» і «міс W». У більшості країн Європи ці дії сумнівні, але прямо не підлягають кримінальному переслідуванню, а в Швеції відмова від використання презерватива утворює склад злочину. Прийнято вважати, що справжньою причиною арешту була публікація секретних даних, а не згвалтування. У 2012 році Ассанж сховався в посольстві Еквадору (Лондон) і попросив політичного притулку. У 2017 році справа про зґвалтування закрили.
Блокування рахунків і аккуантов
У 2010 році був заморожений банківський рахунок Ассанжа. Представники банку пояснювали цю міру тим, що клієнт приховує дані про своє реальне місцезнаходження. Слідом за цим відбулося блокування рахунків WikiLeaks міжнародною платіжною системою PayPal. Керівництво компанії заявило, що це було зроблено під тиском державного департаменту США. Через кілька днів всі платежі на адресу WikiLeaks заблокували Visa і MasterCard. Наприкінці того ж року почали блокуватися акаунти прихильників Ассанжа в соціальних мережах. Їх підозрювали в координації чергових хакерських атак.
Притулок в посольстві Еквадору
Багатьох цікавить, де зараз Джуліан Ассанж, його вдалося заарештувати? Як вже згадувалося вище, Джуліану в 2012 році вдалося сховатися від переслідувань поліції в посольстві Еквадору. Країна погодилася надати журналісту політичний притулок.
Де зараз знаходиться Джуліан Ассанж? Вже шостий рік він живе в посольстві Еквадору, яке розташовується в житловій квартирі в центрі Лондона. Будь-яка прогулянка загрожує йому в’язницею, а щоб подихати повітрям і зробити заяви для журналістів, він виходить на балкон. Справа в тому, що посольство вважається територією іншої країни, тобто поліція Лондона не може там заарештувати Ассанжа.
І все ж, де зараз Джуліан Ассанж? Він так і живе в посольстві. Про умови, в яких йому доводиться жити, Ассанж розповів в вересні 2012 року журналісту газети Daily Mail. Він сказав, що живе в невеликій кімнаті без вікна, а ліжко йому заміняє матрац на підлозі. У нього є комп’ютер, підключений до Інтернету, кілька книжкових полиць, бігова доріжка, душ і невеликий кухонний куточок. Щодня чоловік пробігає 3-5 миль. Також він займається спортом під керівництвом персонального тренера.
Ассанж працює по сімнадцять годин на день. Після його укриття в посольстві Еквадору сайт WikiLeaks не перестає працювати, там з’являються нові публікації. У вільний від роботи час Джуліан дивиться серіали і фільми, грає з котом, якого нещодавно завів, спілкується з співробітниками посольства і відвідує з ними обіди. У будівлі посольства він ходить у джинсах, кросівках і національній сорочці Еквадору, а офіційний костюм одягає, коли потрібно вийти на балкон, щоб зробити заяву.
Чоловік каже, що йому не вистачає спілкування з родиною, а ще поліцейські, які постійно чергують біля посольства, заважають спати. Засновник WikiLeaks згадував, що сумує за риболовлі, моря і гір. Ассанж не планує покидати свій притулок і заперечує чутки про переїзд у Францію або здачі американським властям. У 2018 році Джуліан став громадянином Еквадору. Є дані, що на нього хочуть оформити дипломатичний паспорт, щоб він міг не боятися арешту.
Крайні заяви Ассанжа
Чим зараз займається засновник WikiLeaks? Він продовжує працювати в стінах посольства Еквадору. З останніх заяв можна відзначити висловлювання Джуліана Ассанжа про Терезу Мей — прем’єр-міністра Великобританії. Він прокоментував висилку з країни російських дипломатів і заявив, що не здивований такою позиції. Джуліан Ассанж про Мей висловився дуже різко. Він сказав, що дії прем’єра можна розцінювати як слабкість. Через кілька хвилин він відправив у соціальну мережу ще один твіт. Джуліан Ассандж про Мей написав, що вона повна дура».
Джуліан Ассанж в культурі
Світова громадськість жваво відгукнулася на діяльність Ассанжа. У 2012 році вийшла біографічна драма — фільм «Історія Джуліана Ассанжа». Настільки цікавою виявилася діяльність цієї людини. Картина була знята режисером Робертом Коннолі за замовленням австралійського телебачення. Головного героя зіграв дебютант Алекс Вільямс, він добре вжився в роль Джуліана Ассанжа. Фільм про Ассанжа швидко став популярним, слідом за цією картиною зняли ще кілька. Один із документальних фільмів — тригодинна історія у восьми частинах — докладно розповідає про ідеологію WikiLeaks.