Дисбіоз кишечника — досить поширена проблема, з якою стикаються як діти, так і дорослі пацієнти. Недуга супроводжується порушенням кількісного та якісного складу мікрофлори кишечника, що, відповідно, позначається і на процесах травлення, і на функціонуванні всього організму.
Зрозуміло, багато людей цікавляться додатковими відомостями про патології. Що викликає зміна мікрофлори? На які симптоми слід звернути увагу в першу чергу? Як проводиться лікування дисбіозу кишечника у дорослих? Наскільки небезпечною є хвороба?
Що являє собою захворювання?
Як відомо, кишечник людини заселений бактеріями, які і утворюють мікрофлору. Основний її є лакто – і біфідобактерії. Але крім корисних мікроорганізмів у кишечнику присутні і умовно патогенні, зокрема, дріжджові грибки, стрептококи, стафілококи і т. д. Кількість потенційно небезпечних бактерій строго контролюється імунною системою. Але іноді під впливом тих чи інших факторів (їх ми розглянемо пізніше) якісний і кількісний склад мікрофлори змінюється — кількість корисних бактерій різко зменшується, у той час як умовно патогенні починають активно розмножуватися. Саме так і розвивається дисбіоз кишечнику.
Функції мікрофлори кишечника
Варто зазначити, що корисні бактерії мікрофлори виконують ряд важливих функцій:
- стимулюють активність імунної системи;
- беруть участь в процесах травлення;
- забезпечують захист кишечника від впровадження патогенних мікроорганізмів;
- прискорюють процеси виведення токсинів з організму;
- беруть участь у синтезі деяких ферментів, кислот і вітамінів;
- регулюють газовий склад в кишечнику;
- зменшують ймовірність розвитку алергічних реакцій;
- знижують ризик розвитку ракових захворювань.
Як можна побачити, лакто – і біфідобактерії підтримують нормальне функціонування організму. Зменшення кількості корисних мікроорганізмів позначається на роботі всіх систем органів.
Причини дисбіозу: що викликає порушення складу мікрофлори?
Насправді порушення складу мікрофлори може бути пов’язано з впливом найрізноманітніших чинників. Варто розглянути найпоширеніші причини:
- У більшості випадків дисбактеріоз розвивається на тлі антибактеріальної терапії, особливо якщо мова йде про безконтрольному і тривалому застосуванні антибіотиків. Справа в тому, що подібні препарати активні по відношенню до патогенних, так і до корисним бактеріям, а на тлі зменшення популяції лакто – і біфідофлори починається швидке розмноження кандидозних грибків.
- Порушення мікрофлори нерідко розвивається на тлі застосування гормональних препаратів, а також після проходження хіміотерапії.
- До переліку причин відносять і неправильний раціон. Якщо в меню людини переважають білки, жири і вуглеводи, то корисні бактерії, що мешкають в кишечнику, страждають від дефіциту енергетичних субстратів. У щоденний раціон обов’язково потрібно включити свіжі овочі і фрукти, а також кисломолочні продукти.
- Дисбактеріоз нерідко розвивається на тлі кишкових інфекцій, причому як гострих, так і хронічних.
- З подібною проблемою нерідко стикаються люди, які страждають від Сніду, цукрового діабету, цирозу печінки та інших захворювань, які супроводжуються зниженням імунної активності.
- До факторів ризику відносять похилий вік.
- Часто діагностується дисбіоз кишечника у немовлят. Це пов’язано з відсутністю власної мікрофлори.
- До факторів ризику також відносять порушення гормонального фону, стреси і нервове перенапруження, паразитарні захворювання, проблеми з перистальтикою кишечника.
Дисбіоз кишечника: симптоми
Чим раніше буде виявлена хвороба, тим швидше вдасться відновити мікрофлору. Саме тому важливо при перших же симптомах звернутися до лікаря:
- В першу чергу порушення складу мікрофлори позначається на процесах травлення. Пацієнти страждають від проносів, які нерідко змінюються запорами.
- Вельми характерним симптомом є метеоризм — гази накопичуються в кишечнику, в результаті чого пацієнти страждають від бурчання в животі, сильні болі, здуття (ці симптоми посилюються після прийому їжі).
- Можлива поява нудоти, блювоти. Якщо в кишечнику посилюються процеси бродіння і/або гниття, то можлива зміна калових мас (вони стають пінистими, набувають кислуватий запах).
- Порушення складу мікрофлори призводить до почастішання випадків алергічних захворювань.
- Якщо мова йде про дисбіозу кишечника у дитини в перші місяці життя, то варто врахувати, що недуга супроводжується частим зригуванням. Малюк погано спить, часто плаче, повільно набирає вагу.
- Якщо дисбактеріоз пов’язаний з різними формами авітамінозів, то можливі й інші симптоми, зокрема, стоматити, дерматити, випадання волосся, хронічна втома, запалення язика, кровоточивість ясен.
Ступеня вираженості захворювання і особливості клінічної картини
У сучасній медичній практиці прийнято виділяти чотири ступеня дисбіозу кишечника:
- Перша ступінь вважається латентною фазою розвитку захворювання. Якісь зовнішні ознаки відсутні, кількість біфідо – і лактобактерій в нормі, але можливо незначне збільшення кількості кишкової палички.
- Друга ступінь супроводжується зменшенням частки корисних бактерій. В той же час починається активне розмноження умовно-патогенних мікробів. Можлива поява невеликих вогнищ запалення на слизовій оболонці кишечника, але зовні це не проявляється — пацієнти відчувають себе цілком нормально.
- Третій ступінь характеризується значними змінами складу мікрофлори. При цьому з’являються перші симптоми: пацієнти скаржаться на здуття і несильні болі в животі, діарею, яка змінюється запором, і навпаки.
- Якщо мова йде про четвертого ступеня, то ознаки захворювання неможливо не помітити. Пацієнти страждають від нудоти, блювоти, постійної діареї. Спостерігається втрата ваги тіла. На даному етапі існує вірогідність розвитку сепсису (патогенні мікроорганізми з кишечника можуть поширюватися на інші органи).
Діагностичні заходи
Своєчасна діагностика дисбіозу кишечника вкрай важлива. При появі перших же порушень варто звернутися до лікаря. Як правило, опису симптомів, що турбують пацієнта, і загального огляду (зокрема, пальпації живота) достатньо для того, щоб запідозрити наявність порушень у складі мікрофлори.
Надалі проводиться мікробіологічний аналіз на дисбіоз кишечника. Протягом трьох днів перед здачею зразків калу пацієнтам рекомендують дотримуватися певної дієти. Зокрема, необхідно відмовитися від алкоголю, молочнокислих продуктів, а також їжі, яка посилює процеси бродіння в кишечнику. Інформативними є копрограма та газорідинної аналіз.
Основні методи лікування
Зрозуміло, схему терапії становить лікар, так як тут багато залежить у першу чергу від причин появи недуги та стадії його розвитку. Є кілька основних груп ліків, які широко застосовуються при дисбіозах.
- В першу чергу пацієнтам призначаються пробіотики — препарати, в складі яких присутні живі штами лакто – і біфідобактерій. Прийом ліків забезпечує заселення кишечнику корисними мікроорганізмами. Ефективними вважаються такі засоби, як «Біфіформ», «Біфідумбактерин», «Лінекс».
- Лікування доповнюється і пребіотиками. Ці ліки створюють в кишечнику умови для інтенсивного розмноження корисних мікроорганізмів («Дюфалак», «Хілак»).
- Такі препарати, як «Мальтидофилюс» і «Біфідобак», відносяться до групи симбиотиков (діють одночасно як пре – і пробіотики).
- Пацієнтам призначають ферменти (наприклад, «Мезим»), які допомагають нормалізувати процеси травлення.
- При вираженій інтоксикації організму пацієнтам рекомендують прийом сорбентів.
- Також важливий прийом вітамінів.
Особливості терапії при ускладнених формах дисбактеріозу
Якщо мова йде про ускладнених формах недуги, то в схему лікування включають додаткові препарати:
- Іноді необхідний прийом антибіотиків і протигрибкових засобів. Якщо на тлі дисбактеріозу спостерігається активне розмноження ентерококів, то пацієнтам призначають «Левоміцетин» або «Эрсефурил». При різкому збільшенні кількості клостридій пацієнтам призначають «Ванкоміцин», «Метронідазол».
- Якщо має місце грибкова інфекція, то застосовуються протигрибкові ліки, зокрема, «Флуконазол».
- Ефективними є і бактеріофаги. У складі таких ліків містяться віруси, які вражають клітку патогенної бактерії, пригнічуючи процеси її розмноження.
- Якщо стан пацієнта важкий, то в схему лікування включають імуномодулятори.
Дієта при дисбактеріозі
Лікування дисбіозу кишечника обов’язково передбачає правильний раціон. У щоденне меню слід включити нежирні сорти м’яса, кисломолочні продукти (йогурти, кефір, ряжанку), свіжу зелень, овочі, фрукти (не занадто кислі), гречку, рис, пшеницю.
Важливо відмовитися від продуктів, які посилюють процеси бродіння і газоутворення. Потенційно небезпечними вважаються солодощі, копченості, жирні страви, соління, консервації, бобові. Потрібно відмовитися від алкоголю і газованих напоїв. Лікарі рекомендують харчуватися дробно і не пити воду під час прийому їжі, так як це розбавляє шлунковий сік.
Наскільки небезпечна хвороба? Можливі ускладнення
У більшості випадків захворювання добре піддається медикаментозному лікуванню і дієтотерапії. Тим не менш, дисбіоз кишечника не можна вважати несерйозним захворювань. При відсутності відповідних терапевтичних заходи недуга може призвести до вельми небезпечних ускладнень:
- Для початку варто відзначити, що зміна складу мікрофлори позначається на процесі засвоєння мінералів і вітамінів. Хронічний дисбактеріоз нерідко ускладнюється залізодефіцитною анемією, гіпо – і авітаміноз.
- При змінах мікрофлори організм стає більш сприйнятливим до різного роду інфекційних захворювань, що пов’язано зі зниженням активності імунної системи.
- Дисбіоз кишечника може призвести до розвитку хронічного ентероколіту (запалення слизових оболонок кишкового тракту).
- Якщо патогенні мікроорганізми поширюються на інші відділи травного тракту, то можливий розвиток панкреатиту, гастритів, гастродуоденітів.
- Порушення травних процесів часом призводять до різкої втрати ваги.
- До числа найбільш небезпечних ускладнень відносять перитоніт і сепсис (подібні випадки реєструються вкрай рідко).
Профілактика: як знизити ризик розвитку недуги?
Дисбіоз кишечника — захворювання неприємне і небезпечне. Саме тому набагато краще спробувати попередити розвиток недуги. До речі, запобіжні заходи в даному випадку дотримуватися досить просто.
Як свідчить статистика, у більшості випадків порушення мікрофлори є результатом застосування антибіотиків. Тому варто розуміти, що приймати подібні препарати самовільно не можна ні в якому разі (тільки з дозволу лікаря). Якщо необхідність у проведенні антибактеріальної терапії є, то одночасно пацієнтам рекомендують приймати пребіотики для захисту мікрофлори.
Крім того, важливо стежити за тим, щоб раціон був збалансованим. В меню обов’язково потрібно ввести клітковину і кисломолочні продукти. Періодично лікарі рекомендують приймати вітамінні комплекси. Всі захворювання органів травного тракту повинні вчасно піддаватися адекватної терапії. І, звичайно, при появі перших же тривожних ознак потрібно звернутися до фахівця і здати всі аналізи.
