Протилежний день
Якщо є найдовший день, ймовірно, повинна бути і найдовша ніч? Дні зимового і літнього сонцестояння взаємопов’язані, і різниця між ними становить рівно півроку. У Північній півкулі найдовша ніч спускається на землю 21 грудня (а в Південному, як ми вже знаємо, все навпаки).
Дні рівнодення
Слід згадати і про дні рівнодення. Вони знаменують собою, що ніч і день зрівнялись по тривалості. Випадають вони відповідно на 21 вересня і 21 березня.
Цей момент потрібно запам’ятати, щоб не плутати: влітку і взимку відбуваються сонцестояння, навесні і восени – рівнодення.
День літнього сонцестояння в язичницьких культах різних народів
Дивно, але в давнину у людей було достатньо знань про ці явища. Ці чотири дні вважалися сакральними святами, у багатьох релігіях існували пов’язані з ними вірування.
Кельти в день літнього сонцестояння шанували фей, ельфів та інших міфічних істот. Духів лісів, луків та озер робили підношення, складали в їх честь пісні. В цей день відзначали свято, пов’язане з давнім язичницьким культом Сонця.
Скандинави пишно справляли день і ніч літнього сонцестояння, влаштовуючи бенкети і товариські поєдинки.
У Швеції це свято носив назву Мидсоммар. Старі традиції в цій країні живі й понині, правда, прив’язка до руху небесних тіл не так вже сильна. Дата святкування припадає на передостанню суботу червня, тобто необов’язково на 21-е число. Починається торжество ще в п’ятницю, яка, до речі, є неробочим днем.
У Норвегії язичники організовували багатолюдні гуляння, як правило, на лісовій галявині або узліссі. Кожен намагався заснути до самого світанку. Вікінги вірили, що в цей казковий час можна почути співи ельфів і підглянути за танцюючими лісовими духами. Крім того, чував, за давніми повір’ями, наділявся особливою силою і здоров’ям на весь прийдешній рік. Сьогодні це свято норвежці іменують Sankthansnatt або Sankthansaften, що в перекладі означає ніч святого Ханса.
Фіни-язичники у давнину в день літнього сонцестояння шанували бога вогню – Укон Юхла. Після хрещення Фінляндії язичницькі традиції не стерлися з пам’яті людей, а перемішалися з християнськими. Як і в багатьох інших країнах, в цей день з тих пір шанують Івана Хрестителя. Зараз свято носить назву Юханнус, пов’язане з ім’ям цього святого. До речі, з 1934 року у Фінляндії цей день є офіційним святом національного прапора. Його теж відзначають в останню червневу суботу.
