Прийняття християнства на Русі
Давньоруська культура прийняття християнства переживала протягом більше семи століть. Про це періоді написано тисячі наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених. Традиційно історія позитивно висловлюється щодо прийняття Древньою Руссю християнства, пояснюючи необхідність такого кроку і позитивні наслідки для розвитку громадських та культурних відносин, а також формування міждержавних зв’язків.
Об’єднання слов’янських племен, що відбувалося в VII-IX століттях, призвело до утворення централізованої держави з пануванням у стольному граді Києві на довгий період однієї династії головних правителів – нащадків першого князя Рюрика. У цей же період бурхливо розвиваються торгові та культурні зв’язки Київської держави з іншими країнами, багато з яких вже прийняли християнство або іншу монотеїстичну релігію. Релігійні місіонери того часу активно відвідують Київ і характеризують існували там язичницькі звичаї безсторонньо, що позначається на офіційних позиціях давньоруської держави та органу управління у світі.
Крім того, зважаючи розвитку торговельних зв’язків починається активне розшарування суспільства на багатих і бідних. Виникає нерівність швидко наростало і викликало внутрішні невдоволення в державі. Давньоруські князі рано зрозуміли необхідність прийняття більш простий релігії, яка урівнювала б права бідних і багатих на духовному рівні, а не на громадському, а також була б засобом зміцнення державної влади, об’єднуючи паству перед князем, повідомляються божим помазаником.
Процес християнізації Русі почався з княгині Ольги, а завершився в період правління її онука Володимира.
Прискоренню процесу християнізації Русі стало повсюдне поширення православної писемності. Через простоти освоєння, азбука Кирила і Мефодія увійшла в побут давньоруських громад разом з релігійними вченнями і християнською мораллю візантійського походження. Паралельно у Києві довгий час існували одночасно язичницькі жертовники і православні храми, що свідчило про високу толерантності древніх слов’ян до різних віросповідань. Це зробило свій вплив на давньоруську культуру.
Підсумкові передумови християнізації:
- Процес класового розшарування суспільства, викликаний встановленням активних торговельних відносин, порушував багатовікове рівновагу, що провокувало міжусобицю усередині суспільства і між племенами.
- Централізація влади вимагала постійного зміцнення підвалин влади не тільки силовим, але і духовним шляхом.
- Прийняття християнського православ’я було частиною торгу між Візантійською імперією та Києвом, у процесі якого кожна зі сторін одержувала певні вигоди.
- Отримання простий писемності дозволило в короткі терміни інформувати населення про принципи іншої релігії, тому процес християнізації на першому етапі був швидким і ефективним.
- Християнство було більш простий релігією, легше розуміється і объясняемой.
Збагатившись народними традиціями язичницького періоду, християнство отримало специфічний розвиток і характеризувалася подвійністю – одночасної вірою в богів язичницьких і веденням служб православних.
Про те, як прийняття християнства вплинуло на давньоруську культуру, написано багато історичних праць, які характеризують одночасний швидке зростання в різних напрямках культури, писемності, будівництві, обробці тканин, художньому промислі, книжковій справі, мистецтві обробки каменів, іконопису. Великий розвиток отримав процес освіти. Управління цим процесом взяла на себе князівська династія, відкриваючи школи, бібліотеки, купуючи книги.
Про те, як вплинуло християнство на давньоруську культуру, можна зробити висновок, порівнюючи оформлення язичницьких служб і православних. Проведення християнських служб вимагало дотримання прийнятих цією релігією канонів, тому починається будівництво православних храмів. У зв’язку з цим запозичуються технології такого будівництва і методи прикраси будівель. На перших порах храми будувалися дерев’яними. Подібні церкви першого періоду християнізації існують у різних куточках колишньої території Київської Русі і характеризують культуру давньоруської дохристиянської Русі.
Потім починається будівництво великих кам’яних будівель – не тільки храмів, але і царських палат, для чого запрошувались досвідчені майстри і запозичувалися технології виготовлення необхідного матеріалу. Прикладом технологічного і культурного прогресу стала Візантійська імперія. Разом з православ’ям, наші предки познайомилися з методикою храмового живопису, мистецтвом фрески і мозаїки, іконопису і духовного співу.
Християнізація Русі має три періоду:
Розвиток давньоруської культури відбувалося під впливом традицій більш розвиненою Візантії, стала позитивним прикладом суспільного устрою, так і могутності державного. Але власні багаті культурні традиції дохристиянського періоду серйозно впливали на трансформацію отриманих знань, культурного досвіду і особливостей суспільного розвитку, народжуючи самобутній стиль всіх культурних напрямів.
