Цивілізація
Стародавня Індія з її незвичайною культурою існувала вже в III тисячолітті до нашої ери. Приблизно до цього часу відносяться і цивілізації таких найбільших міст, як Хараппа і Мохенджо-Даро, де люди вміли будувати дво – і навіть триповерхові будинки, використовуючи при цьому обпалена цегла. На початку XX століття британським археологам вдалося знайти руїни цих стародавніх поселень.
Особливо дивним виявився Мохенджо-Даро. Як припустили вчені, це місто будували не одне століття. Його територія займала площу в 250 га. Дослідники виявили тут прямі вулиці з високими будівлями. Деякі з них височіли більш ніж на сім метрів. Імовірно, це були будівлі в кілька поверхів, де не було ні вікон, ні будь-яких прикрас. Проте в житлових приміщеннях були кімнати для обмивань, які подавали воду з спеціальних колодязів.
Вулиці в цьому місті були розташовані таким чином, що вони тяглися з півночі на південь, а також із сходу на захід. Їх ширина досягала десяти метрів, а це дозволило вченим припустити, що його жителі вже тоді використовували вози на колесах. В центрі стародавнього Мохенджо-Даро було збудовано будівлю, де був величезний басейн. Ученим досі не вдалося точно визначити його призначення, однак ними була висунута версія, що це міський храм, споруджений на честь бога води. Недалеко від нього розміщувалися ринок, просторі ремісничі майстерні та зерносховища. Центр міста був обнесений кріпосною стіною, де найімовірніше ховалися місцеві жителі, коли їм загрожувала небезпека.
