Давід Вілья: фото, біографія футболіста

Бувають на світі говорять прізвища. У іспанського суперрезультативного футболіста Давида Вільї саме така. “Вілья” – по-іспанськи “село”, а народився він у селі Туилья, що у муніципалітеті Лангрео, яка, в свою чергу, розташований у північно-іспанській провінції Астурія.

Вілья де вілья

Неважко здогадатися, що батьками її були небагаті. Батько працював на шахті Лангрео і цілеспрямовано виховував сина футболістом. Вже в чотири роки Давид ганяв м’яч. У цьому віці він переніс важку травму – перелом стегнової кістки. В майбутньому Давид віддав належне батькові, який завжди його підтримував у заняттях футболом і проявляв наполегливість у відношенні до сина, коли труднощі підштовхували до того, щоб зав’язати зі спортом ще в юності.

А труднощів вистачало. У команді футбольної школи “Лангрео”, наприклад, не зійшлися характерами з тренером. Довелося піти в “Марео”, де і проявився талант бомбардира Вільї, який з села.

Вілья – “нуэвилья”

Подвиги Давида в юнацькому футболі зацікавили всі клуби Астурії. Однак батько і син Вілья направили свої стопи в передову на той момент команду провінції “Ов’єдо”. Однак астурська “Реал” вирішив Давида неперспективним, мабуть, з-за невпечатляющих фізичних даних. Мовляв, у дорослому футболі затрут хлопця.

Трагедією це для новачка Вільї не стало. Благо, був ще виступав у Сегунді (другому дивізіоні) Іспанії хіхонський “Спортінг”. На зростанні Давида Вільї там зациклюватися не стали. Дали зіграти “нуэвилье” у другій команді, де він і показав свою перспективність. Тому в основний склад “Спортинга” був включений без побоювання і там швидко став головним атакуючим зброєю. Далі прийшов неминуче в біографії Давида Вільї – перехід у більш класну команду.

Вілья – “маравилья”

Нею стала “Сарагоса”, яка офіційно іменуються ще і “Реалом”. Саме тут Давид і отримав від журналістів перше зарифмованное прізвисько. “Маравилья” – це “чари”. Так назвали вирішальний гол Вільї у ворота мадридського “Реала” (підсумок – 3:2) у фіналі Кубка Іспанії сезону 2003-04. Якщо раніше хтось не помічав Вілью, то після цього гола прозріли абсолютно все. На наступний рік він навіть отримав запрошення в національну збірну. Крім того, для Сарагоси це стало історичною подією. “Реал” з Сарагоси хоч і “Реал”, але до грандів іспанського футболу не відноситься. Тому Давидові довелося покинути її.

Вілья – “эфикасилья”

Мабуть, повною мірою талант Вільї проявився в “Валенсії” – команді, нині не є лідером іспанського футболу, але зі славним минулим та великими амбіціями. Виграла “Валенсія” (на фото Давид Вілья) тільки один Кубок Іспанії, але саме в цій команді за п’ять сезонів він чотири рази ставав кращим бомбардиром Іспанії. Така результативність (“эфикасья” – по-іспанськи) була притаманна лише титанам минулого начебто ді Стефано. Але це було тоді, а Вілья грав зараз!

Вілья – “кампеонилья”

Збірну Іспанії – чемпіона (“кампеон” – по-іспанськи) Європи 2008 року і чемпіона світу 2010 року – неможливо уявити без Давида Вільї. Спогади про цих турнірах завжди будуть починатися з його імені. Крім того, Вілья практично всі бомбардирські рекорди збірної переписав на себе.

Вілья – “траумилья”

Неминуче сталося в черговий раз. Далі в кар’єрі повинні були бути “гранди” або мадридський “Реал” або “Барселона”. Вілья вибрав каталонський клуб. В “Барселоні” досяг усіх вершин, проте в компанії класних футболістів його талант вже не так виділявся. Гра Давида дещо потьмяніла – в найкращих бомбардирів Приклади він вже не ходив. В “Барселоні” прийшли і дві травми (“траума “- по-іспанськи), яких він раніше щасливо уникав, незважаючи на жорсткість безцеремонність, а іноді і підлість іспанських захисників. З-за однією з травм довелося навіть довелося пропустити чемпіонат Європи 2012 року. З’ясувалося також, що Давидові не дуже-то і комфортно в Каталонії. Він вирішив змінити обстановку. “Барселона” намагалася утримати форварда, але куди там, якщо пропонують більше п’яти мільйонів доларів.

Вілья – “кольчонилья”

Пішов Давид не куди-небудь, а в намірився нарешті відродитися з попелу мадридський “Атлетіко”. “Матраци” (“кольчонес” – прізвисько “Атлетіко” з-за її червоно-білою смугастою форми, за легендою саме матрацної тканини і була зшита перша форма команди) збиралися виграти всі можливі призи. Хоча Вілья далеко не відзначався, але допоміг клубу вперше за 18 років стати чемпіоном Іспанії і дійти до фіналу Ліги чемпіонів.

Вілья – “американилья”

Сезон в “Атлетіко” показав, що молодість Давида позаду. Та й вічної вона, звісно, не могла. З легким серцем Давид відправився в США творити свою “маравилью” в “Нью-Йорк Сіті” (приїзду в економічну столицю США передувала коротка оренда в австралійський “Мельбурн Сіті”), грав у місцевій лізі MLS. Рівень футболу тут, звичайно, нижче, ніж в іспанській Примері, але з якого боку бити по м’ячу, у США вже дуже добре знають. Тому два титули найціннішого гравця MLS багатьох здивували. Мабуть, свого останнього слова “сільський” хлопець ще не сказав. Чому підтвердження відео 10 кращих голів Вільї в минулому сезоні.

Вілья – “феноменилья”

У чому секрет зірок футболу, сперечаються і обговорюють постійно. Поділлям масла у вогонь і спробуємо розкрити секрет і Вільї. Феномен (“феномен” – по-іспанськи) – у щасливому поєднанні швидкісних якостей, технічності, спритності, швидкості ігрового мислення і гольового чуття. Що в цьому списку первинне, а що вторинне, сказати неможливо. Саме всі разом і дозволяють записати цього футболіста в світову історію як Вілью -“маравилью”.

Досьє

Давид Вілья Санчес (Іспанія). Villa

Футболіст.

Народився 3.12.1981 в Лангрео (провінція Астурія).

Амплуа: нападник.

Антропометрика: 175 см, 69 кг

Кар’єра:

2000-03 – “Спортинг” (Хіхон, Іспанія) – 80 ігор, 39 м’ячів;
2000-01 – “Спортинг” B (Хіхон, Іспанія) – 36 ігор, 14 м’ячів;
2003-05 – “Сарагоса” (Іспанія) – 73 ігри, 32 м’ячі;
2005-10 – “Валенсія” (Іспанія) – 166 ігор, 107 м’ячів;
2010-13 – “Барселона” (Іспанія) – 77 ігор, 33 м’ячі;
2013-14 – “Атлетико” (Мадрид, Іспанія) – 36 ігор, 13 м’ячів;
2014 – “Мельбурн Сіті” (Австралія) – 4 гри, 2 м’ячі;
з 2014 – “Нью-Йорк Сіті” (США) – 104 ігри, 69 м’ячів;
У збірної Іспанії (2005-17) – 98 ігор, 59 м’ячів.

Досягнення:

Кубок Іспанії 2004, 2008, 2011, 2014 років.
Суперкубок Іспанії 2004, 2010, 2011 років.
Кращий бомбардир чемпіонатів Іспанії 2006, 2007, 2009, 2010 років.
Кращий футболіст Іспанії 2006 року.
“Золото” Європи 2008 року.
До символічної збірної Європи 2008 року.
“Бронза” Кубка Конфедерацій 2009 року.
“Золото” світу 2010 року.
До символічної збірної світу (версія ФІФА) 2010 року.
Кращий спортсмен Астурії 2010 року.
Чемпіон Іспанії 2011, 2013 років.
Переможець Ліги Чемпіонів 2011 року.
Володар Суперкубка Європи 2011 року.
Золота медаль Королівського ордена спортивних заслуг (Іспанія) 2011 року.
Срібний призер Кубка Конфедерацій 2013 року.
Найцінніший гравець MLS (чемпіонат США) 2016, 2017 років.
Рекордсмен збірної Іспанії за голам на чемпіонатах світу (9).
Кращий бомбардир в історії збірної Іспанії (59).

Особисте життя:

Одружений на Патрісії Гонсалес. У них дві дочки – Саїда (13 років) і Олалья (8 років), а також син Лука (5 років).

Суспільне життя:

У 2007 році він з’явився разом з бразильцем Роналдіньо на коробці відеоігор FIFA 07, яка також включала інтерв’ю з гравцем в якості бонусу.
У 2008 році брав участь у кампанії за визнанням астурійського мови в якості офіційної мови провінції Астурія.
У 2008 році він вперше організував благодійний матч “Друзі Вільї проти Друзів Мехуто” (Мехуто – відомий іспанський футбольний арбітр, земляк Вільї). З тих такий традиційно проводиться на католицьке Різдво. У командах постійно з’являються знайомими особи відомих іспанських спортсменів, артистів і музикантів.
У травні 2010 року випустив DVD-диск “Вчимося грати з Девідом Вільєю”, який включає в себе уроки футболу, а також документальний фільм про Вільї і відеокліп пісні “Вілья-маравилья” (“Чарівний Віллі”).
У липні 2012 року публічно підтримав страйк шахтарів у рідному Лангрео, підкресливши, що він сам родом з шахтарської сім’ї.