Ненасильство
Ще одна важлива сторона вчення далай-лами – ненасильство. Воно являє собою систему цінностей, соціальну та етичну концепцію, а також духовну практику. В основі кожного з напрямів лежить неприйняття насильства і повна відмова від нього в досягненні будь-яких цілей, у тому числі і благих.
Ненасильство може проявлятися як принципове переконання – релігійне, філософське, етичне, а також як політична прагматична стратегія. Одним з ідеологів ненасильства є Махатма Ганді – видатний індійський діяч – політичний і громадський, чия філософія справила вплив на прихильників мирних змін, зокрема у русі за незалежність Індії.
Зона ахимсы
В буддизмі, як і в індуїзмі, поняття «ненасильство» тісно пов’язане з ідеєю ахимсы – неспричинення шкоди всім живим істотам. У 1987 році Далай-лама XIV запропонував мирну політичну програму, яку він назвав «Зона ахимсы», або «Зона світу». Її суть полягає в наступному реченні. Спочатку зробити зоною ненасильства Тибет, провівши там повну демілітаризацію, а потім розширити її до розмірів всієї земної кулі.
Програма передбачає, що Тибет, в якості зони світу, буде очищена від усіх видів зброї і стане місцем, де людина зможе гармонійно співіснувати з природою. Саме за висунення цього плану, який ще називають «Серединний шлях», Далай-лама XIV був нагороджений Нобелівською премією миру.
