Розквіт
Перші твори братів відповідали всім рамками соцреалізму, але в той же час вони зберігали свої неповторні особливості: герої не були «схематичними» – вони були наділені індивідуальними рисами і характером, і при цьому залишалися гуманістами, інтелігентами і відважними дослідниками, які переслідують ідеї розвитку світу та науково-технічного прогресу. Крім того, їх героїв виділяє свій індивідуальний мову – цей нехитрий, але виразний прийом робив героїв живими й близькими читачеві. Такі персонажі досить вдало припали на період «відлиги» в СРСР, тим самим відбивши відчайдушну надію на краще майбутнє і технологічний прогрес в науці, а також на потепління в міжполітичних відносинах.
Особливо значущою книгою в ті часи стала повість братів Стругацьких «Полудень, XXII століття», успішно зобразила оптимістичну перспективу майбутнього людської раси, в якому живуть просвітлені і щасливі люди, інтелектуальні і хоробрі дослідники космічного простору, творчі особистості, натхненні життям.
Але вже в «Далекій Веселці» починають звучати напружені мотиви: катастрофа на віддаленій планеті, що сталася внаслідок експериментів вчених, підняла питання про моральному виборі людини, що знаходиться у важкій ситуації. Це вибір між двома поганими наслідками, один з яких ще гірше другого. У цьому ж творі брати Стругацькі піднімають і іншу проблему: як будуть жити в Світі Полудня ті, хто не вміє мислити творчо?
Зустрітися з власним минулим і подумати, чи можливо позбутися від палеоліту у свідомості», довелося персонажам повісті «Спроба до втечі», а після автори спантеличили цією проблемою і працівників Інституту експериментальної історії у творі «Важко бути богом». Також брати зачіпають актуальні питання сучасності, малюючи гротескну картину футуристичного споживчого соціуму в повісті «Хижі речі століття». Це твір стало першим у російській літературі антиутопією в утопії, що стало досить специфічно для радянської літератури.
