Валентина Терешкова стала першою і на даний момент останньою жінкою, яка удостоїлася честі вийти в космос без напарника. Взявши на себе усю відповідальність за космічний політ, пізніше вона отримала звання генерал-майора. У Росії це єдиний випадок, коли подібний статус отримує представниця слабкої статі. Саме у такому званні жінка завершила свою кар’єру, пішовши у відставку. На той момент Валентині було 60 років. Залишивши легендарний приклад для наслідування, вона є важливою фігурою не тільки в умах і серцях громадян Радянського Союзу, але й у світовій історії. Біографію Валентини Терешкової (коротко) ви дізнаєтеся зі статті.
Ранні роки, родина
Народилася Терешкова в Ярославському регіоні. Сім’я майбутньої героїні космонавтики проживала у Великому Масленниково. Предки Валентини – селяни білоруського походження. Батьки – звичайні представники середнього класу: мати працювала на текстильній фабриці, а батько працював трактористом. Сім’я Валентини рано втратила годувальника, якого призвали на службу в часи радянсько-фінської війни. В рамках військових битв чоловік трагічно загинув.
Юність
Майбутньої покорительнице космосу навчання була по душі. Крім успіхів у школі, дівчина розвивала музичний слух, відточуючи свою майстерність гри на домбрі. Отримавши базову освіту після 7 років навчання в школі, Терешкова вирішила допомогти матері, яка старається з усіх сил забезпечити сім’ю і створити гідні умови для нормального розвитку дитини. Прийнявши рішення, Валентина попрямувала на Ярославський шинний завод, де отримала посаду браслетчицы. Кидати навчання дівчина не бажала, тому після робочої зміни поспішала у вечірню школу, де продовжувала здобувати освіту.
На шляху до блискучої кар’єри космонавта
Майбутній космонавт Валентина Терешкова вступила на заочне відділення в технікум, де вивчала легку промисловість. Навчання давалося дівчині легко, але особливого задоволення не приносила. Складні життєві обставини не дозволяли Терешкової насолоджуватися простий студентським життям. Протягом декількох років Валентина працювала на «Червоному перекопі», комбінаті, розташованому близько до технікуму дівчини. Там вона працювала ткалею, що Терешкова не могла назвати професією мрії.
У пошуках хобі, яке могло б відвернути її від нудьги сірих біднішими, майбутній космонавт відкрила для себе парашутний спорт. В межах міста Валентина відшукала аероклуб, у якому почала регулярно з’являтися, вражаючи всіх своєю безстрашністю і готовністю підкорювати нові висоти. Нове захоплення зіграло важливу роль в долі Валентини.
Зустріч з Корольовим
Як свідчить біографія, Валентина Терешкова швидко досягла хороших результатів у парашутному спорті і на досягнутому зупинятися не збирався. Завдяки вдалому збігу обставин у цей час Сергій Корольов, відомий радянський учений, запропонував вище поставленого начальству новий проект, головною метою якого було космічне подорож жінки. Ідея вченого отримала схвалення, і на початку 60-х стартував відбір претенденток на звання «жінка-космонавт». Бажаючих отримати гордий титул було чимало, але критерії до дамам були суворими: не вище 1,70 сантиметрів на зріст, не старше 30 років, максимальна вага – 70 кілограм.
Серед сотень кандидатур Валентину Володимирівну виділили практично відразу. Її головними суперницями стали Жанна Ерекина, Ірина Соловйова, Валентина Пономарьова і Тетяна Кузнєцова.
Після знайомства з Корольовим Терешкова твердо вирішила виграти боротьбу за можливість полетіти в космос. Але шлях до поставленої мети був непростим.
Військова служба
Головні претендентки на звання космонавта були покликані на службу, де статус рядових почали активно готуватися до майбутніх іспитів. Валентині довелося почати навчання в рамках програми підготовки космонавтів в ранзі слухача другого загону. Досить швидко вона поліпшила своє становище, продемонструвавши готовність навчатися і розвиватися в обраному напрямку під час екзаменаційного періоду. Це дозволило їй перейти в перший загін.
В ході тренувань відібрані претендентки намагалися підвищити стійкість організму до умов польоту в космічному просторі. Важливими складовими підготовки були уроки переміщення в середовищі невагомості, випробування фізичних можливостей тіла в термокамері, виконання тренувань з парашутами, навчання правилам користування скафандром. Важливу роль зіграло і випробування в ізольованою від шумів ззовні камері (сурдокамере), де всі претендентки на звання «космонавт» перебували 10 днів. Це випробування давало жінкам уявлення про те, яке це – бути в космосі в повній самоті, до чого людині, як істоті соціальній, звикнути складно.
Успішне проходження випробувань
Після здачі всіх екзаменів Королеву довелося робити непростий вибір, спираючись не тільки на результати іспиту, фізичну і моральну готовність до польоту в космос, але і на такі чинники, як:
За результатами іспитів і медичних обстежень всі жінки мали рівні шанси стати переможцем відбору. В плані походження у Терешкової була явна перевага. Керівникам проекту було вигідно відправляти в космос жінку, яка представляє робочий клас. Допоміг і той факт, що батько Валентны – герой війни.
Але вирішальним фактором стало вміння Терешкової виступати перед публікою. Її не бентежили журналісти та їхні запитання. Жінка вміла знаходити правильні відповіді і могла вчасно згадати про партії і велич комунізму. Це дозволило Валентині отримати звання основного кандидата на космічну подорож. Запасними претендентками стали Понамарьова і Соловйова.
Вихід у космос
Політ Валентини Терешкової відбувся на початку літа в 1963 році. В один з днів, який згодом став знаменним, вона стартувала з Байконура – це було 16 червня. Для триденної подорожі їй був наданий корабель «Восток 6». Зліт, досконалий Терешкової, і те, як вона озвучила доповіді про старт, дозволяє фахівцям розглядати діяльність Валентини Володимирівни поряд з виконаною роботою самих досвідчених і успішних космонавтів – представників сильної статі.
Після вдалого запуску корабля ніхто не очікував, що Валентина буде відчувати деякі труднощі під час польоту. Головною проблемою стало погане самопочуття жінки. Незважаючи на те що пересувалася вона мало, підтримувала Терешкова зв’язок з наземною станцією справно, згідно статутами. Ослаблене здоров’я не стало для Валентини причиною для повернення додому, на Землю, раніше запланованого терміну. Зробивши 48 обертів навколо планети, вона старанно заповнила бортовий журнал і приступила до операції за твором посадки.
Посадка пішла не за планом з-за несправності обладнання корабля. Проблеми з проводами, розміщеними в системі управління, не дозволили Валентині координувати корабель вручну. Але жінці все ж таки вдалося посадити його, нехай і в автоматичному режимі.
Критика Королева
“Схід 6” опустився на землю на території Алтайського краю, де Валентину Володимирівну вітали місцеві жителі, які поспішали нагодувати героя, пропонуючи краще зі звичної, традиційної їжі. Натомість Терешкова віддала власні продукти, якими її забезпечили перед польотом. Така поведінка не схвалив Сергій Корольов, який також неоднозначно відреагував на проблеми з самопочуттям Терешкової і її рішення зорієнтувати корабель на приземлення в автоматичному режимі. Чоловік був вкрай незадоволений завершеною місією героїні і пообіцяв собі більше ніколи не мати відношення до проектів за участю жінок-космонавтів.
Кар’єра після польоту
В космос Валентина Терешкова виходила лише раз. Після успішного космічного подорожі вона почала працювати у відділі підготовки космонавтів, де працювала інструктором і брала участь у низці проектів у ролі наукового співробітника. Терешкова знайшла своє покликання і вирішила активно розвиватися в даному напрямку, тому вступила у Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського, після закінчення якої одержала звання професора. Це дозволило жінці написати кілька значимих для науки праць. Героїня космонавтики не раз говорила про готовність відправитися на Марс, навіть якщо подорож запланують в один кінець.
Після сенсаційного польоту жінка зацікавилася політикою. Довгий час Валентина Терешкова, фото якої ви маєте можливість побачити в статті, була членом комуністичної партії і важливим громадським діячем. Після розвалу Радянського Союзу жінка почала представляти «Єдину Росію», а після відходу у відставку обиралася депутатом обласної думи в рідному регіоні.
У 2014 році жінка удостоїлася честі очолити благодійний фонд. Це дозволило їй відкрити кілька великих навчальних закладів на території Ярославля. У цьому ж році Валентина Терешкова стала почесною гостею церемонії відкриття Олімпійських ігор, що проходили в Сочі.
Особисте життя
1963 рік став для Терешкової Валентини Володимирівни важливим не тільки з причини космічного польоту. У 1963 році Валентина вийшла заміж за свого колегу Адрияна Миколаєва. На весілля закоханих був присутній сам Микита Хрущов. У цьому шлюбі жінка народила дівчинку, яка отримала ім’я Олена. Коли дівчина досягла повноліття, подружжя прийняли рішення розлучитися. Пізніше перша жінка-космонавт зізналася, що Адріян по відношенню до неї часто був деспотичним, що було особливо помітно, коли пара вибиралася в люди.
Другий обранець Валентини – Юлій Шапошник, чоловік, який досяг великих висот у військовій медичній службі. Генерал-майор, важливий і впливовий чоловік швидко знайшов спільну мову з дочкою Терешкової. Спільних дітей у пари немає, але це закоханих не бентежило. Незабаром обидва почали насолоджуватися роллю бабусі і дідусі. Олена, єдина спадкоємиця великої жінки-космонавта, була одружена двічі, обидва рази за льотчиками.
Валентина Терешкова зараз
У 2017 році легендарна жінка відсвяткувала ювілей, їй виповнилося 80 років. Активний політичний і громадський діяч, генерал-майор у відставці, розумна і надихаюча, вона приділяє багато уваги сім’ї, намагається більше часу проводити з онуками, але при цьому не відмовляється від розвитку на професійному терені. З 2016 року Валентина Володимирівна – депутат Держдуми. Отримавши можливість зробити щось добре для свого рідного регіону, жінка-космонавт зайнялася поліпшенням інфраструктури, благоустроєм міста, будівництвом виробничих та освітніх організацій.
Пенсійний вік не заважає Терешкової вести активний спосіб життя. У 2004 році за порадою лікарів жінка зважилася на операцію. Хірургічне втручання дозволило Терешкової уникнути інфаркту. З того часу Валентин Володимирівна не скаржиться на самопочуття, а дивлячись на її успіхи в політичній кар’єрі, можна сміливо робити висновок, що зі здоров’ям у легендарного космонавта все в порядку.
