Літературна діяльність
Віталій Валентинович завжди спостерігав за світом природи, тому всі свої спостереження записував. Зазвичай будь-яка коротка біографія Біанкі дає перелік всіх творів, які їм були написані. Їх більше трьохсот: повісті, оповідання, казки про тварин і статті.
По-справжньому своєї літературної кар’єрою талановитий письменник зміг зайнятися лише тільки після того, як у 1922 році він повернувся в Петербург з Алтаю. Він тут же потрапив в літературний гурток дитячих письменників, який організував Самуїл Маршак. Він настільки захопився пригодами тварин і описом світу природи, що не бачив більше нічого навколо себе. Саме тому будь-яка коротка біографія Віталія Біанкі завжди вказує на те, що чудовий автор створив і видав 120 книг. Першим твором про природу стала казка «Подорож червоноголового горобця». Потім пішли такі книги, як «Мишеня Пік», «Лісові будиночки» та інші.
У 1932 році з друку виходить велика збірка творів письменника. Читачам дуже сподобалася книга «Лісові були і небилиці», де талановитий письменник розповідає про світ природи і про тварин.
Незвичайною роботою стала «Лісова газета» – твір Віталія Валентиновича Біанкі, біографія якого насичена подіями. Таких творів у російській літературі ще ніколи не було. Свою роботу над цією книгою Валентин, Біанкі почав в 1924 році. Але, незважаючи навіть на те, що книга друкувалася, до 1958 року він постійно повертався до роботи над нею, редагуючи і доповнюючи. За 34 роки вийшло десять видань цього незвичайного твору.
Відомо, що «Лісова газета» складається з 12 глав, кожна з яких присвячена певному місяцю року. У кожному такому розділі містяться енциклопедичні статті, календарі, ігри, телеграми та оголошення, фейлетони та історії з лісової життя. Така книга сподобалася не тільки дітям, але і дорослим. Вона переведена на кілька мов світу.
У 50-ті роки Віталій Біанка вів пізнавальну радіопередачу «Вести лісу». Виходила вона раз у місяць і теж являла собою своєрідний календар. Останнім твором Віталія Валентиновича стала його книга «Впізнаючий птахів на волі». На жаль, вона так і не була завершена.
