Волинська різанина
Неодноразово звинувачують у злочинах армію Крайову. У східній Польщі та в західній Україні загони АК здійснювали каральні операції, в ході яких гинули навіть мирні жителі. Наприклад, в Сахрыни в березні 1944 року, в Гораеце у квітні 1945-го.
В історії збереглася Волинська різанина, коли члени Української повстанської армії масово розстріляли етнічних поляків на території Волині. Також постраждали цивільні особи української та інших національностей.
Каральні операції почалися в березні 1943 року, досягнувши свого апогею до липня місяця. Справа в тому, що до початку війни ця область перебувала під управлінням Польщі.
Саме тоді армія Крайова й організація українських націоналістів стали протистояти один одному. Саме тут виник самий кривавий епізод в історії цієї військової організації. Протистояння армії Крайової проти УПА польські історики досі інтерпретують, як антипольську акцію, а українські, в першу чергу, роблять акцент на мотивах, які до цього призвели і на відповідних діях поляків проти цивільного населення.
Примітно, що конфлікт між українцями і поляками активно підтримували окупанти. До українців, які проживали на території Польщі, вони проводили більш м’яку політику.
УПА з’явилася в 1942 році, організацію очолив Степан Бандера. Її члени почали планомірно знищувати польське населення, яке проживало на територіях південно-східних провінцій довоєнної Польщі. Під час акції в селі Паросла Перша на Волині були вбиті 179 осіб.
Польський уряд намагався вести переговори з УПА, але вони були припинені після жорстокого вбивства польського представника в Волині Яна Рамелы, яке відбулося в селі Кустище. Його розірвали кіньми. Паралельно почалися масштабні вбивства мирного польського населення Волині.
Ці злочини вийшли на пік 11 липня 1943 року. Саме тоді були атаковані близько півтори сотні населених пунктів, в яких переважно жили поляки. У кількох воєводствах були вбиті тисячі людей. До геноциду приєдналася і дивізія СС, яка називалася “Галичина”, українці служили в її складі. Тільки 28 лютого 1944 року в селі Хута Пиняцка були вбиті близько 700 осіб.
З 1943 року на території Волині створюються польські бази самооборони, які активно знищує УПА. Вижити вдається лише найбільшим, тим, які мали підтримку від армії Крайової.
З кінця літа починаються регулярні напади на загони УПА, проводяться рейди в українські села, при цьому нерідко місцевих жителів вбивають, а будинки спалюють.
Армія Крайова і Волинська різанина міцно асоціюються між собою в історії. Поляки проводять жорстку відповідну політику, проводять акції відплати. Так, в ніч на 10 березня 1944 року були атаковані близько 20 сіл, в яких постійно жили українці. В результаті серед мирних українців зафіксовані значні жертви. В даний час польський сейм офіційно вважає Волинську різанину геноцидом поляків.
