Взаємовідносини з іншими польськими силами
Керівництво підпільної армії всіляко заперечувало легітимність будь-яких інших польських військових і політичних організацій. При цьому до суперників все-таки ставився неоднозначно. З одними проводили спільні операції, а з іншими доходило до збройних конфліктів.
Неоднозначними були взаємини між армією Крайова та армія Людова. Остання була військовою організацією “Польська робітнича партія”, створеної в середині Другої світової війни на території, окупованій німцями. З одного боку, бійців, які йшли в армію Людова вважали дезертирами, до того ж велася активна антикомуністична пропаганда, яка була покликана дискредитувати прихильників Радянського Союзу.
В той же час армія Крайова та армія Людова нерідко проводили спільні вилазки проти фашистських окупантів. У лютому 1943 року відбулися переговори про врегулювання відносин, а також спільному обговоренні бойових дій, організації єдиного антифашистського фронту.
Але до кінця року ситуація знову погіршилася. В армії Крайової був прийнятий наказ “Про забезпечення спокою на місцях”, в якому в рамках боротьби з бандитизмом дозволялося знищувати озброєні банди на території Польщі. Частина командирів прямо розцінив це, як указ почати виступ проти членів інших організацій і радянських партизан.
І так непрості відносини армії Крайової проти Червоної армії загострилися. У жовтні 1943 року загін “Орел” вбив шістьох активістів Польської робітничої партії, а також 7 бійців Гвардії Людова, кількох солдатів, які співпрацювали з комуністами. Каральні акції після цього продовжилися.
Наприклад, 7 грудня 1943 року бойова група АК в Опатовском повіті вбила шістьох бійців із загону Гвардії Людова, що носив ім’я Завіші на прізвисько Чорний. Армія Крайова взяла на себе відповідальність за цю акцію.
