Студентство
Так би і продовжував навчання Анатолій Кузнєцов. Біографія його круто змінилася завдяки викладачці сценічної майстерності, разглядевшей в молодій людині чудові акторські здібності і посоветовавшей не розгубити їх.
Саме скориставшись її порадою, в 1951 році майбутній актор подає документи у «Щуку» і МХАТ, успішно пройшовши всі тури в обидва навчальних заклади. Прислухавшись до слів свого родича — двоюрідного брата Михайла Кузнєцова — він вибирає МХАТ. Його однокурсниками були Ірина Скобцева, Леонід Бронєвой, Галина Волчек та інші. До речі, Анатолію так і не довелося застосовувати свої вокальні дані. У кіно він заспівав всього в двох картинах – «Братушка» і «Випадок на шахті». Пізніше Кузнєцов говорив, що просити більше вокальних партій йому заважала власна самокритичність.
Перші ролі
А ось зовнішні дані і сценічне чарівність призвели до того, що будучи студентом третього курсу, Анатолій Кузнєцов знявся в картині «Небезпечні стежки». Роль була невеликою, слів замало, але саме це і поклало початок кінематографічній кар’єрі Кузнєцова. І це на тлі того, що всі знали про рекомендації для мхатівців не зніматися в кіно. Але все пройшло успішно і молодого актора запросили на такі зйомки фільмів «Гість з Кубані», «За вітриною універмагу», «Повість про молодят», «Дайте книгу скарг»… Він знімався так багато, що довелося скасовувати розподіл в обласний драматичний театр. Актор Анатолій Кузнєцов на той момент одночасно брав участь у зйомках в трьох фільмах.
Режисерів на початку кар’єри Кузнєцова залучали в ньому слов’янська зовнішність, блакитні очі, відкрита посмішка. Молодий чоловік був ідеальним кандидатом на роль «хороших хлопців». Та й режисерське час було зекономлено, адже не потрібно було доводити, чому за таким хлопчині зітхають, тужать, чому за ним йдуть. Багато з того, що з’явилося у Кузнєцова через десятиліття — в шістдесятих роках, було прямим продовженням зробленого їм раніше, в п’ятдесятих.
