“Таганка”
Біографія Валерія Золотухіна містить відомості, що в 1963-му він отримав диплом і став актором театру Моссовета. На цих підмостках він пропрацював лише рік. Справа в тому, що у 1964-му він як глядач був присутній на одній з постановок Театру на Таганці. Дійство Юрія Любимова вразило його. Тепер він мріяв грати на цій легендарній сцені. Він успішно прослушался у режисера і був зарахований у трупу. Тут він пропрацював всі роки, втіливши безліч образів майже в трьох десятках вистав.
Спершу Золотухін почав з епізодичних ролей. Він дебютував у постановці «Добра людина з Сезуана», де зіграв водоноса.
Потім він був запрошений на такі вистави, як «Послухайте!», «Герой нашого часу», «Життя Галілея» та багато інших. Були і досить вдалі постановки за участю актора. Це і «Вишневий сад», «Мізантроп», «Володимир Висоцький», і «Бенкет під час чуми». Остання роль актора у театрі – Беранже. Йдеться про виставу «Король помирає».
Влітку 2011-го Юрій Любимов вирішив розлучитися з трупою, а Золотухін став директором театру. Як художній керівник, він випустив 6 нових постановок, а на початку весни 2013-го був змушений звільнитися. До цього часу актор вже був смертельно хворий. Втім, до цього ми ще повернемося.
Неодноразово Золотухін брав участь у виставах та інших театрів. Це «Модерн», ТКЗ музею Володимира Висоцького, театр Радянської Армії та ін. Він був задіяний у таких режисерських роботах, як «Павло I», «Моцарт і Сальєрі», «Ціна», «Шалопаї, або Кін IV», «Прокурорська притча» і «Щаслива подія».
Крім того, не один раз актор виступав на сцені молодіжного театру Алтаю. Він тоді зіграв у виставах «З коханими не розлучайтеся», «На дні», «Свято дитинства» і «Ревізор».
