Фурор
Період 70-х став піком творчої активності актора. Так, в 1971-му він знову приміряв образ дільничного Сережкина. Мова йшла про фільмі «Пропажа свідка» – продовження «Господаря тайги». Кажуть, глядачі щиро любили героя Золотухіна і просили зняти чергову частину, пов’язану з новими пригодами слідчого.
Потім послідували кінострічки «Берега», «Кожен день доктора Калинниковой», «Про тих, кого пам’ятаю і люблю», в яких актор виконував головні ролі.
Також запам’ятовується чином став шахраюватий Лутоня. Ця кіноказка називалася «Царевич Проша». Вперше глядачі побачили її в далекому 1974-м.
Протягом другої половини 70-х Золотухін продовжував зніматися. Він брав участь у таких відомих фільмах, як «Маленькі трагедії», «Любов Ярова», «Розповідь про те, як цар Петро арапа женив»… А в 1978-му він в черговий раз зіграв слідчого Сережкина. На цей раз картина отримала назву «Попереднє розслідування».
Лихоліття
У 80-х більшу частину часу актор був зайнятий в театрі. Тим не менш він знявся у фільмах «Людина з акордеоном», «І ось прийшов Бумбо…», «Апеляція» та «Чичерін». Ці роботи отримали дуже схвальні відгуки.
У 90-х Золотухін майже не знімався. Російський кінематограф взагалі переживав далеко не найкращі часи. За цей період вийшло кілька фільмів з його участю. Це «Як живете, карасі?», «Говорящая мавпа» і «Не клей дурня». Проте жоден з них не зміг затьмарити славу «Господаря тайги» або «Бумбараша»…
