Осавул
До початку XIX століття всі обов’язки, виконувані ад’ютантом, лягали на плечі військовослужбовця, який носив горде найменування осавул. На їхні плечі в основному лягала робота при штабі, яку виконувати більш високим чинам було не до лиця.
Доручення для військ тилу незаслужено відносяться до менш значущим, ніж подвиги тих, хто віддає борг батьківщині безпосередньо на полі битви. Але без злагодженої роботи головного штабу в цілому і всіх його ланок окремо жоден солдат не мав би уявлення про те, з якої сторони знаходиться ворог і куди необхідно рухатися, щоб з’єднатися з союзними військами. Саме такі обов’язки несло з собою звання ад’ютанта. Передача кореспонденції між різними родами військ, донесення наказів вищого керівництва до рядових солдатів. Все це забезпечувало стабільний зв’язок між керівництвом і підлеглими, а значить, незмінно призводило безліч бойових операцій до переможного завершення. Тому звання ад’ютанта довгий час вважалося дуже почесним і відповідальним. Крім іншого, удостоївся численних згадок в літературі і кінематографі.
