Відпустка – це такий чудовий предмет, який начебто є, але якого немає! Саме так найчастіше гірко жартують наші співвітчизники. Дійсно, всі ми знаємо, що законом покладено деякий час відпочинку, за яке роботодавець ще й повинен платити, от тільки на практиці виявляється, що відпустка відпусткою, а робота-то горить. Статистика правових порушень, пов’язаних з трудовим законодавством, містить згадки ситуацій, коли люди працювали без відпустки не просто роками, але і десятиліттями. І все ж, що таке відпустка? Право, обов’язок чи привілей? Які бувають різновиди і чого варто чекати працівнику?
Загальне розуміння питання
Якщо запитати пересічного, що таке відпустка, багато хто відразу згадають щорічна оплачувана, тобто такий період в році, який за законом дається кожному офіційному трудівникові. Дні відпочинку йдуть підряд один за іншим, роботодавець не може звернутися до працівника з проханням вийти на роботу, хоча можливі виняткові ситуації (тільки якщо людина сама погоджується). У відпускний часовий проміжок за працівником зберігається його постійне робоче місце, середній рівень зарплати.
У діючих нормативних актах, що поширюються на територію всієї країни, днях відпустки присвячені положення Конституції, зокрема, п’ята частина статті, виданій під номером 37. Саме тут чорним по білому зазначено, що кожен трудівник має право розраховувати на регулярний відпочинок, якщо працевлаштування оформлено в офіційному порядку, укладена домовленість. Відпустка повинна оплачуватися підприємством. Таке право є у кожного трудівника. Не грає ролі, що за фірма, установа виступають в якості роботодавця, в якій формі відкрито це юридична особа.
