Підвищення працездатності, особливо у вечірній і нічний час, покращення настрою, набуття гармонії, усунення нервозності і інше – все це може забезпечити людині міцний чай. Не випадково багато хто з нас (і, треба сказати, цілком заслужено) люблять випити чашечку цього напою. Одну, другу, третю… Тут головне – не переборщити з дозуванням. Але не всі знають, що міцний чай може бути не тільки корисним, але і шкідливим при його неправильному вживанні. В чому ж сіль? Давайте розбиратися разом.
Трохи історії
Чайне листя в якості заварки для приготування смачного напою чоловік почав вживати ще в незапам’ятні часи. Наприклад, в Стародавньому Китаї вже існували методи застосування продукту як лікарського засобу (згідно з одним із міфів, у другому тисячолітті до нашої ери). А в епоху династії Тан широке поширення отримало масове вживання чаїв в якості напоїв.
Нарешті до другої половині 1-го тисячоліття вже нашої ери утвердилися правила чаювання, і китайці перестали здійснювати варіння листя, що раніше практикувалося, а сіль вже не додавати в напій. Лу Юй видав «Ча цзін» («Канон чаю»). В ті часи міцний чай приготовлялся з брикетів, а перед заварюванням його ще й товкли в ступі. У часи династії Сун вживали як листя рослини, так і порошок з них (збивали спеціальним віночком в невеликій кількості води). З часом чаювання стало вишуканим дозвіллям, а вершиною його була Сунская чайна церемонія. Потім цей варіант приготування напою запозичили і японці, включивши його в чайну церемонію.
