Визнання царя Британією
Достовірно відомо, що першою країною, яка прийняла рішення Земського собору 1613 р. стала Британія. Посольство Джона Метрика прибуває в столицю в тому ж році. Мабуть, не даремно всі роки свого царювання Михайло Романів виявляє особливу прихильність до цієї країни. Після Смутного часу цар відновлює відносини з британською “Московською компанією”. Свобода дій британських купців була дещо обмежена, зате їм пропонувалися пільгові умови торгівлі як з представниками будь-яких країн, так і з російськими великими ділками.
Яке історичне значення вибору?
Головний результат обрання Михайла Романова на царство – кінець династичного кризи. Це мало і подальші позитивні результати – кінець смути, різкий підйом економіки, зростання числа міст (до кінця століття їх стає 300). Російські люди стрімко просуваються до Тихого океану. Піднімалося і сільське господарство, нарощуючи обороти.
Між віддаленими районами країни налагоджується дрібна і велика торгівля, обмін товарами, що сприяє становленню єдиної економічної системи.
Вибори правителя посприяли підвищенню ролі станів в управлінській системі. Діяльність соборів мотивувала зростання суспільної свідомості і зміцнила систему політичного управління в столиці і повітах. Вибори царя на соборі підготували ґрунт для переростання монархії в Росії в абсолютистську. На подальших соборах (1645, 1682) вибори були змінені на процедуру підтвердження законності спадкоємця. Можливість вибрати царя самостійно зникає.
До середини XVII століття собори і зовсім втрачають своє значення і силу. На їх зміну приходять наради з представниками окремих станів при царі. Принцип виборності змінився на принцип посадового делегування.