Роль козаків у обрання нової династії
Велику роль в обранні Михайла приписують і козакам. Яскравий розповідь про це міститься в “Повісті про Земському соборі 1613 року”, яку писав очевидець події.
У лютому бояри вирішили обрати царя “на авось”, просто кинувши жереб. Зрозуміло, що в такій ситуації можливий підроблення будь-якого імені. Козакам такий хід подій довівся не за смаком, і їх оратори влаштували гучне виступ проти боярських хитрощів. Причому козаки викрикнули ім’я Михайла Романова, пропонуючи посадити на трон саме його, що відразу ж підтримали “романовцы”. Так козаки й досягли остаточного обрання Михайла.
За свідченням автора “Повісті про Земському соборі 1613 року”, знайшовся лише один чоловік, який висловив сумнів, – дядько Михайла – Іван Каша.
Він сказав, що Михайло ще молодий і не зовсім в розумі, на що козаки відповіли, мовляв, дядько і допоможе в справах. Майбутній цар цього не забув і після назавжди усунув Івана Кашу від усіх політичних справ.
Посольство в Кострому
На Земському соборі 1613 Михайло Романов був обраний новим правителем своєї країни. Звістка про це майбутньому монархові надсилають в лютому. Він разом з матір’ю перебував у Костромі і не чекав такого повороту подій. Керував посольством архієпископ з Рязяни Феодорит Троїцький. Відомо, що до складу делегації входили також боярин Шереметьєв, Бахтеяров-Ростовської, діти бояр, архімандрити кількох монастирів, наказні люди і виборні з різних міст.
Метою візиту було вручення Михайлу Романову соборній клятви і оповіщення про його обрання на престол. Офіційна версія свідчить, що майбутній монарх злякався і відмовився від права бути царем. Посли були красномовні і вмовили Михайла. Критики “романівської” концепції стверджують, що соборна клятва не має історичної та політичної цінності.
Михайло Романів приїжджає в Москву у травні 1613 року, а його коронація відбулася через два місяці, в липні.
