Ідеальна в’язниця
З вигляду грізний, а на практиці досить уразливий форт довго лякав ворогів корони одним своїм виглядом. Але влада розуміли, що як оборонної споруди замок поганий. Ненадійні стіни і недосконала конструкція – це далеко не всі слабкі місця форту.
Якщо подивитися на карту, де знаходиться замок Іф, легко можна передбачити долю гарнізону в разі атаки сильного супротивника. Нещасні солдати були б приречені: відрізані морем, вони просто не могли вибратися з острова після успішного штурму. Та й підмога з суші підійти би просто не змогла.
Але те, що було недоліком для оборонної споруди, могло б стати перевагою для… тюрми. Адже фортеця, з якої неможливо вибратися, для цих цілей підходить просто ідеально. Рішення було прийнято в 1580 році, а вже через два роки нову державну в’язницю був доставлений перший злочинець.
В’язні замку
Першопрохідцем став якийсь шевальє Ансельм, якому була інкримінована організація змови проти короля. Він не так вже довго пробув у замку Іф. Докладний опис його смерті збереглося до наших днів: за офіційною версією, месьє Ансельм наклав на себе руки і помер від удушення. Але з упевненістю сказати, зробив він це сам, або йому допомагала тюремна сторожа, вже неможливо.
В 1685 році Людовіком XIV було скасовано Нантський едикт, раніше дарував гугенотам свободу віросповідання. З цього моменту каземати і камери замку почали заповнюватися протестантами блискавично. За неофіційними даними, за 200 років у підземеллях замку побувало близько 3500 гугенотів, і більшість з них швидко померли, не перенісши важких умов.
У списках колишніх в’язнів можна знайти і досить гучні імена тієї епохи. Наприклад, одним з ув’язнених був блискучий оратор і політичний діяч, один з організаторів Французької революції – граф Оноре Габріель Рікеті де Мірабо (в даний час тіло покоїться у Французькому Пантеоні).
Ще один знаменитий в’язень – капітан судна Жан-Батист Шато, звинувачений у тому, що саме на його кораблі в Європу черговий раз проникла чума, яка забрала безліч життів (1720 року).
Гіди розповідають туристам ще про одному укладеному – генерала Клебера. Він був засуджений за участь у підготовці Французької революції. Генерал був доставлений в замок вже мертвим, але його труну простояв в одному з підземель 17 років.
Умови утримання в’язнів, особливо в підземеллях, можна назвати нелюдськими. В камерах відсутні вікна (а значить, вентиляція і освітлення теж). Складно уявити, що відчували люди, кинуті в повну темряву холодних сирих підземель… Але той, у кого були гроші, міг розраховувати на більш комфортні апартаменти» – кімнату у вежі, з маленького віконця якої було видно небо і море.
Вважається, що основною цільовою аудиторією в’язниці були особливо небезпечні злочинці і знати, але серед ув’язнених було чимало і простолюдинів, засуджених за такі тяжкі злочини.
Слава замку на острові швидко поширилася і за межі Франції. У XVII столітті Іф називали найстрашнішою в’язницею Європи. До речі, Дюма точно описав і ритуал поховання. Труп дійсно зашивали в тканину і скидали в море.
Чому ж втеча з замку Іф був справою немислимою для будь-якого в’язня? Більшість приміщень для утримання в’язнів розташовувалися всередині скелі, зробити лаз з допомогою примітивних знарядь праці технічно неможливо. Стрибок у море з кріпосної стіни теж міг закінчитися плачевно. Адже все узбережжя всіяне гострими брилами і скельними уламками. До того ж острів оточений стрімкими холодними течіями, подолати які складно і фізично підготовленим міцному людині, не кажучи вже про виснаженому в’язня підземелля.
Офіційно в’язниця була закрита в середині 30-х років XIX століття. Лише одного разу з тих пір вона знову взяла ув’язнених. Це сталося 40 років потому, коли в замок були доставлені члени Паризької комуни. Їхній ватажок був розстріляний у дворі фортеці, і це була остання насильницька смерть в стародавньому форте.
