Що таке займенник? Навіщо вони взагалі потрібні?

Розряди, або ознаки займенників

У російській мові займенники поділяються на такі типи:

• Особисті. Їх ми перерахували на самому початку — це «я», «ти», «ми», «ви», «вони», «вона», «він» і «вона».
• Зворотні. Вони говорять про якусь дію, яке людина здійснює по відношенню до самого себе — і представлені єдиним словом «собі».
• Присвійні. Говорять про те, що предмет, дію чи поняття належать конкретній особі або кільком людям. Приклади — «моє», «їх», «твій», «ваше».
• Невизначені. Розповідають про чисельності, приналежності і так далі, але не дають конкретики. Наприклад — «кілька», «де-небудь», «щось», «дещо».
• Вказівні. Представляють конкретний предмет або людини — але не повідомляють додаткових ознак. Наприклад, «стіл», «подвір’я», «стільки років».
• Негативні. Говорять про те, що в особи чи предмета відсутні будь-які характеристики й ознаки — «ніщо», «ніхто», «ніякий», «нічий».
• Питальні. Такі слова, як «хто», «чий», «скільки» і так далі, що закінчуються знаком питання, теж є займенниками.
• Відносні. Ці займенники виконують роль «зв’язок» для складних речень. До них входять такі слова, як «що» або «що». Наприклад — «я підійшов до столу, який стояв біля стіни».
• І нарешті, означальні. У них входить широка група узагальнюючих слів — «будь-який», «кожний», «кожен».