Літературний пам’ятник
Київський князь залишився в анналах історії не лише як полководець і видатний державний діяч, але і як автор трьох творів. Сьогодні вони відомі під назвою «Повчання Володимира Мономаха». Праця включає автобіографію князя, повчання дітям, лист хрещеному батьку і одночасно вбивці його сина. Цікавий тон останнього документа. Володимир Мономах світ пропонує людині, сразившему його сина на полі брані. Таким чином князь хоче домогтися миру в руській землі, адже він чудово розуміє, що найстрашніше для держави – це усобиці.
«Повчання» написане Мономахом своїм дітям, – найважливіша пам’ятка літератури київської Русі. У ньому містяться моральні заповіти, багато з яких не втратили актуальності і сьогодні:
Хворого відвідайте, покійника проводите, бо всі ми смертні. Не пропустіть людини, не привітавши її, і добре слово йому молвите. Жінку свою любіть, але не давайте їй влади над собою. А ось вам і основа всього: страх Божий майте вище над усе.
В автобіографічній частині «Повчання» Володимир Мономах по роках розписує своє життя, перераховуючи, де він був і чим займався у той чи інший час. Розповідаючи про це, він використовує «Заповіти 12 патріархів» – один з апокрифів, доповнюють біблійне оповідання. Фактично князь цитує заповіти Іуди, описуючи свої подвиги під час полювань. Ця паралель являє собою дуже серйозну заявку, пов’язану з легітимністю князівської влади в цілому та положенням Мономаха серед руських князів. Іншими словами, він претендує на сакральність своєї влади як спасителя руських земель. На це ж згодом будуть претендувати і його нащадки.
