Як зароджувався цей вид військ?
Перші спроби сформувати інститут внутрішніх військ були зроблені росіянами ще в XVI сторіччі при Іванові IV Грозному. Завдяки йому з’явилися «Губні хати», завданням яких було ведення «роботи» з злочинцями, що несуть покарання за свої проступки. Паралельно з цим з’явилися «мешканці», які призивалися в столицю на кілька місяців і виконували функцію охоронної служби. При Петра I почали формувати гарнізонні полки, які повинні були контролювати безпеку у великих містах.
До 1811 року різні військові команди займалися охороною правопорядку, вони не мали будь-якої організації, в результаті чого підпорядковувалися як місцевій владі, так і головного уряду. Ситуація змінилася з указом Олександра I, який сформував Внутрішню варту і підпорядкував її існували на той момент військовим відомствам. 27 березня 1811 року вважається датою народження Внутрішніх військ Росії. На той момент створений підрозділ виконувало далеко не всі сучасні функції, і сусідило з жандармерією, мала на той момент статус військової поліції.
У XIX столітті жандармерія також займалася контролем державної безпеки на залізничному транспорті, межі, в губерніях і столицях. В його обов’язки входила боротьба з революційними підривними організаціями, при цьому жандарми ніяк не контактували з місцевою владою, що викликало в останніх серйозне роздратування. Ліквідація Жандармського корпусу відбулася після революції 1917 року, він поступився місце так званої «народної» міліції.
