Напевно, в житті кожної людини хоча б раз траплялися різні травми. Одні з них досить-таки серйозні, інші не приносять занадто сильного дискомфорту. Вони можуть виникнути внаслідок аварії, падіння або неправильного виконання фізичних вправ. А для того, щоб грамотно визначити серйозність травм і правильно надати першу допомогу постраждалому, необхідно знати всі особливості. Одним з найбільш розповсюджених та сильних пошкоджень вважається вивих колінного суглоба. За МКХ-10 код цієї патології – S83.
Загальні відомості
Така травма полягає у зміщенні однієї кістки по відношенню до іншої. При цьому відбуваються також розлади у конгруентності і обов’язково розриваються зв’язки і м’язи. Однак найбільш серйозним фактором вважається пошкодження капсули в самій чашці.
Як відомо, колінні суглоби сприяють з самими великими поверхнями – кістками гомілки і стегон. Таке зіткнення дуже важливо для формування повноцінної опори. Ці поверхні бездоганно підходять один до одного. Їх міцно обволікають всілякі зв’язки, м’язи і сполучна тканина, створюючи собою своєрідну щільну капсулу. Для ушкодження цієї системи необхідні величезні зусилля. При вивиху колінного суглоба завжди пошкоджується його капсула. Саме тому причиною подібної травми не може виявитися простий стрибок або яке-небудь неакуратний рух.
Особливості
Варто сказати, що пошкодженої вважається та частина ноги, яка розташовується віддаленішою суглоба. З цієї причини дуже часто таку травму називають вивихом гомілки, оскільки саме вона опиняється не на своєму місці. Пошкодження може відбутися між стегновою кісткою і великогомілкової або надколіннику.
Причини виникнення
Як правило, передумовами до появи травми служать сильні зовнішні впливу механічного типу. Найчастіше причинами вивих колінного суглоба виявляються:
- потужні фізичні пошкодження;
- вроджені аномалії кістково-хрящових систем;
- патології, що викликають деструкцію кісток – наприклад, артрит, поліомієліт, остеопороз, туберкульоз, остеомієліт.
Ослаблення суглобів нерідко спостерігається на тлі загального авітамінозу, зниженого імунітету, що найчастіше відбувається після перенесених захворювань, сильних стресів, а також в літньому віці.
Однак найчастіше з вивихом колінного суглоба стикаються все ж професійні спортсмени.
Симптоматика
Ознаки такої травми повністю залежать від тяжкості отриманого ушкодження. Спочатку, після виникнення вивиху, симптоми патології багато в чому схожі на інші захворювання. Саме тому при підозрі на травмування коліна слід звернутися до фахівця і пройти всі етапи необхідного обстеження.
До основних симптомів вивих колінного суглоба можна віднести:
- гострий біль, що з’являється власне при нанесенні травми, а також при пальпації і рухах кінцівки;
- при пошкодженні досить-таки часто можна почути типовий клацання, який виникає через розрив зв’язок надколінника або капсули суглоба;
- саме коліно деформується, причому змінюються його форма, положення і обриси;
- місце пошкодження набрякає на тлі травматичної синовіту, гемартрозу та періартриту;
- іноді ознаками патології служать синці, крововиливи під шкірою і гематоми;
- отримана травма перешкоджає виконанню звичних дій – активні рухи робити просто нереально, а при пасивних – з’являється певне обмеження, що нагадує пружину;
- вивих супроводжується розривом колінних артерій, внаслідок чого на ступні зникає пульсація, кінцівку німіє і стає холодною;
- при травмуванні нервових волокон на тлі підвивиху порушується рухова активність, втрачається чутливість у нозі трохи нижче самого пошкодження.
Всі описані ознаки травми є неспецифичными. Насправді симптоми вивих колінного суглоба відрізняються в залежності від різновиду пошкодження. Наприклад, звична травма має трохи іншою клінічною картиною. Варто сказати, що лікування такої патології ґрунтується насамперед на класифікації пошкодження і ступеня його тяжкості.
Різновиди
Серйозність вивих колінного суглоба визначається його видом. Існує кілька різновидів ушкодження, що розрізняються тим, куди саме зчленування зміщені і втрачена при цьому конгруентність. Виділяють такі типи патології:
- повна форма – зчленування зміщується назад або вперед, зіткнення близнаходящихся поверхонь цілком втрачається;
- підвивих або неповний тип – суглоб зміщується всередину або в зовнішню сторону ноги, при цьому між поверхнями сусідніх зчленувань контакт частково залишається;
- звична різновид – до цієї категорії відносяться регулярно повторювані зрушення чашечки, зазвичай така патологія пояснюється сильним розтягуванням зв’язок;
- відкритий і закритий тип визначається за наявністю розриву шкіри.
З урахуванням причини появи вивихи коліна поділяють на кілька категорій:
- травматичний – розвивається на тлі потужного удару в область суглоба під час занять спортом або із-за скорочення стегнових м’язів;
- патологічний – пояснюється присутністю в організмі захворювань опорно-рухової системи;
- вроджений – аномалія розвивається ще в період внутрішньоутробного формування плода і вражає сам колінний суглоб, змінюючи його будову;
- застарілий – запущена стадія вади або просто неграмотно вилікуваний отриманий перш вивих.
Варто зауважити, що людям, які страждають від звичної форми травми, повинні бути гранично обережні при будь-яких вправах, що вимагають сильного навантаження на коліна.
Первинна патологія
Крім описаних різновидів пошкодження, слід ознайомитися і з симптомами підвивиху. Ця патологія розвивається у зоні чашечки на тлі:
- розриву або сильного розтягнення зв’язок;
- зайвої розслабленості стегнових м’язів;
- розладів в анатомічній будові ніг.
Підвивихи притаманні певні ознаки:
- нестабільність надколінка;
- виникнення гострого болю в момент розгинання і згинання пошкодженої області;
- усілякі рухи супроводжуються характерними клацаннями або хрускотом.
Ця патологія поступово робить зчленування нестійким, що провокує травмування коліна навіть при найменших навантаженнях.
Що робити при вивиху колінного суглоба
Лікування травми необхідно починати відразу ж після отримання ушкодження. Адже від того, як швидко і грамотно буде надана перша допомога при вивиху колінного суглоба, багато в чому залежить подальший прогноз і тривалість реабілітаційного періоду. Саме тому вміти правильно діяти в подібній ситуації повинні абсолютно всі люди, оскільки абсолютно ніхто не застрахований від отримання такої травми. А для надання першої допомоги необхідно передусім знати симптоми патології і деякі правила.
Існує певна схема невідкладної терапії.
- Стан повного спокою. Щоб ненароком не погіршити ситуацію, категорично заборонено виконувати будь-які рухи пошкодженою ногою.
- Закріплення коліна. Чашечка повинна бути по максимуму знерухомлена. Для цього можна скористатися спеціальними ортезами, шинами або тугорами. Вправляти вивих власноруч в домашній обстановці або в місці отримання травми категорично заборонено – так можна лише нашкодити, пошкодивши судинно-нервовий пучок в області подколенника. Чашечка може бути поставлена на місце виключно в травматології, оскільки цю маніпуляцію проводять під місцевим наркозом.
- Холодний компрес. Найчастіше симптомами вивих колінного суглоба виявляються набряки і больовий синдром, тому для полегшення стану потерпілого перша допомога полягає також і в прикладанні льоду. До того ж настільки проста маніпуляція дозволяє звузити судини і понизити вірогідність появи або поширення вже наявного крововиливи в порожнину зчленування. Лід слід використовувати кожні 2 години протягом декількох днів після отримання травми.
- Застосування здавлює пов’язки. Такий засіб допомагає зафіксувати суглоб, зменшити больові відчуття і позбутися від набряку. Пов’язка може бути зроблена на основі спеціального бандажа або еластичного бинта.
- Знеболювання. Якщо, незважаючи на всі вжиті заходи, біль не зменшилася, то потерпілому до прибуття медиків можна прийняти болезаспокійливий засіб з ненаркотическим складом.
- Піднесення кінцівки. Потерпілого необхідно перемістити на рівну, тверду місце, помістивши під пошкоджену ногу валик, щоб трохи підняти її. Це потрібно для зниження кровопостачання кінцівки, що допомагає зменшити ризик появи гемартрозу.
Діагностика
Перш ніж приступити до лікування вивиху колінного суглоба, травматолог повинен провести ретельний огляд пошкодженої ноги і здійснити пальпацію. Після цього потерпілого направляють на рентгенографію. Ця процедура необхідна для виключення можливості перелому. Потім фахівець визначає цілісність зчленування з допомогою артеріограмми.
За допомогою УЗД лікар виявляє, повноцінним чи є кровотік і не виник гемартроз. За присутності пульсу в зоні щиколотки фахівець визначає судинну прохідність.
Після всіх цих процедур травматолог може скласти терапевтичну схему.
Лікування
Терапія при вивиху коліна передбачає кілька етапів:
- вправляння – проводиться під місцевою анестезією відразу ж після отримання травми;
- іммобілізація – фіксація суглоба є обов’язковим етапом;
- реабілітація.
Необхідно дотримуватися абсолютно всі стадії лікування. Адже травма може виявитися досить серйозною, в деяких випадках не можна обійтися без оперативного втручання.
Вправити пошкоджений суглоб необхідно відразу після пошкодження. Якщо цього не зробити протягом двох тижнів, то потім м’язи будуть перешкоджати, оскільки вони весь час скорочуються. На цьому місці поступово сформується тканинний рубець, який теж буде заважати вправленню чашечки на нормальне місце.
Для надання допомоги потерпілому фахівець користується артроскопом. За його допомогою можна з невеликим ушкодженням тканин провести пункцію зчленування, а потім вправити надколінник. Потім відбувається фіксація кінцівки. Для цього застосовується спеціальна пов’язка, яку слід носити як мінімум 2-3 місяці.
Відновний період
Для реабілітації при вивиху колінного суглоба використовуються:
- фізіотерапія;
- ЛФК;
- збалансоване харчування;
- масаж.
Висновок
Вивих колінного суглоба вважається досить серйозною травмою і наслідки можуть бути дуже важкими. Саме тому так важливо вчасно звернутися до фахівця та дотримуватися всіх його рекомендацій.
Чим пізніше потерпілий вдасться до медичної допомоги, тим важче можуть виявитися наслідки вивиху колінного суглоба. Серед ускладнень можна виділити травматичний шок, який здатний привести навіть до летального результату пацієнта. В майбутньому при запізнілою терапії ймовірність повної реабілітації надзвичайно мала.
