Поетична мова поеми «У весь голос» Володимира Маяковського
У вірші, як і в усьому творчому доробку Володимира Володимировича зустрічаються його власні «перли» – неологізми. Це індивідуально-авторські слова, які створює сам поет, підпорядковуючи їх художньому задуму. «Кудреватые – мудреватые», «мандолинят» – від назви музичного інструменту, «окуляри-велосипед», «пісенно-есененный», «амурно-лировой», «свинцево-важко», «разалеться». Грати зі словами поет любив і вмів, звідси його неповторний стиль. Крім того, у вірші майстер слова то і справа грає звуками – алітерація для віршів Маяковського – норма. Зверніть увагу, як в наступному чотиривірші він підбирає слова зі звуками «р» і «л»:
Слухайте,
товариші нащадки,
агітатора,
горлана-главаря.
Заглуша
поезії потоки,
я ступнемо
через ліричні томики,
як живий
з живими кажучи.
А в наступних рядках чітко простежується майстерно виконана алітерація («п», «р» і «л»):
І все
поверх зубів озброєні війська,
що двадцять років перемоги
пролітали,
до самого
останнього листка
я віддаю тобі,
планети пролетар..
Не можна не згадати і такий стилістичний засіб, як інверсія, а простіше кажучи перестановка слів у реченні. При аналізі вірша Маяковського “У весь голос”, варто враховувати, що більшість пропозицій – інверсійні. Цей прийом допомагає виділяти слова, акцентуючи на них увагу. Щоб зрозуміти зміст фрази, іноді доводиться перечитувати рядка кілька разів. Це поетичність по-маяковски, вона складна, як і характер, і душу поета.
