У радянський час
Так би й жили. Навіть революція викинула з календаря церковні свята, замінивши кількома днями пам’яті знаменитих подій, але тиждень не чіпала. Зате в 1929 році з’явилося таке нововведення: країна стала жити за п’ятиденці. Різні службовці мали вихідний в різні дні. Це забезпечувало безперебійну роботу всіх установ. З одного боку – зручно, з іншого – народ плутався і зривав роботу. Тому режим все посилювався – тиждень продовжувалася спочатку до 6, а потім до 7 днів, а вихідний залишився один.
У березні 1967 року було прийнято рішення про перехід на тиждень з п’ятьма робочими днями і двома вихідними. Вихідні дні в Росії і донині мають ту ж схему.
Всі відпочивають у вихідні?
Більшість установ працює з традиційними двома вихідними днями. Деякі, звичайно спрямовані на обслуговування населення, працюють круглу тиждень. Наприклад, це такі державні служби, як МФЦ. Або магазини і торгові центри. А вже у тих, хто займається розвагами, у вихідні самий заробіток. Найчастіше, якщо установа працює без вихідних, люди мають ковзний або змінний графік – треба ж їм колись відпочивати! І трудове законодавство ніхто не відміняв. Календар вихідних днів таким працівникам часто буває не потрібен. Іноді доводиться працювати і в свята.
Як не дивно, величезну категорію людей, які працюють по вихідних, складають учні. У розкладі школярів і студентів часто виявляються навчальні суботи. Зрозуміло, в такому випадку вчителі і викладачі, які ведуть ці предмети, працюють по суботах. Ось навчання у неділю важко уявити в державних установах. Зате всілякі курси, майстер-класи для учнів і працюючих людей цілком можуть проводитися у цей день.
