Воскресіння і неділю
Про воскресіння Христа відомо, що Його Тіло не знайшли на місці в день, наступний після суботи. На честь цієї події день тижня і став називатися російською мовою неділею. Однак так сталося не відразу, та й не у всіх європейських мовах це відображено. Ось, наприклад, в англійській Sunday – день, присвячений Сонцю. Це спадщина римської міфології.
Зате у всій європейській, тобто християнській культурі день, наступний за суботою, був визнаний головним вихідним і тим самим днем, присвяченим Богу. Наприклад, у православних у неділю вранці проходить літургія, і воцерковлені люди намагаються відвідувати кожну. А завдяки тому, що неділя стала днем, вільним від праці, у східнослов’янських мовах його стали називати «тиждень». Якщо гарненько вдуматися в це слово, походить воно від «не робити». В українській мові цей день до цих пір так і називається, а в російському все ж таки переважила християнська символіка.
Як же все було?
Історію вихідних днів в Росії краще всього простежувати з давніх пір. Семиденний тиждень прийшла до нас разом з християнством і юліанським календарем. Спочатку вихідним днем була саме субота. У 320 році імператор Костянтин в пам’ять про Воскресіння Христове зробив сьомим і вільним від праці днем неділю.
Багато століть неділя була днем відвідування храму. Феодали завжди противилися введення вихідних для селян і слуг. У такому разі за трудовий народ вступала Церква – люди скаржилися, що трудові провини не дають їм відвідувати храм. Наприклад, в 1699 році за наказом царя був кинутий у темницю князь Оболенський. А все тому, що змушував людей працювати по неділях.
