Види біатлону: історія виникнення, загальні положення та правила біатлонного спринту
Загальні положення
У біатлоні використовується коньковий стиль пересування на лижах. Лижі та палиці підбираються для кожного індивідуально. Головною ж особливістю є наявність гвинтівки. Вага її приблизно 3,5 кілограма. Уявіть, як це – їхати дистанцію у 10 кілометрів на лижах з гвинтівкою! Це відстань і просто на лижах подолати важко, а тут ще й з обважнювачем у вигляді гвинтівки.
Біатлоністи заходять на вогневий рубіж два або чотири рази. Відстань, з якого вони стріляють – 50 метрів, а діаметр мішені всього-лише 45 міліметрів з положення лежачи і 115 міліметрів з положення стоячи. Спортсменові дається п’ять патронів на кожний вогневий рубіж за винятком естафети. В естафеті, у випадку осічки, у біатлоніста є три додаткових патрони.
Види гонок в біатлоні
Усього розрізняють шість різновидів проходження траси:
Гонка переслідування. Вона ґрунтується на біатлонному спринті. По завершенні спринтерської гонки, спортсмени мають індивідуальний часовий показник щодо переможця. Перші 60 спортсменів у підсумковому протоколі спринту потрапляють в наступний вигляд, іменований переслідуванням. Вони стартують по часу, програного переможцю гонки. На вогневий рубіж вони повинні будуть заглянути чотири рази: перші два виробляються з положення лежачи, решта – стоячи. Перемагає той, хто перетинає фінішну лінію раніше за інших.
Мас-старт. Це гонка, в якій учасники починають рух масово, тобто разом. У ній беруть участь 30 кращих спортсменів в генеральній класифікації загального заліку Кубка Світу. Стрілянина аналогічна гонці переслідування, а кожен промах карається штрафним колом. Перемагає той, хто перетинає фініш першим.
Індивідуальна гонка. Вона вважається однією з найдовших в біатлоні. Спортсмени стартують по черзі, з інтервалами від 0,5 секунд до 1 хвилини. У ході гонки необхідно чотири рази заїхати на вогневий рубіж, причому, на відміну від гонки переслідування і мас-старту, стрільба ведеться спочатку лежачи, потім стоячи, потім знову лежачи і останній вогневий рубіж – стоячи. Примітний цей вид тим, що за кожну помилку спортсмен отримує штраф у вигляді додавання однієї хвилини до часу по дистанції. Найчастіше перемагає той, хто не допустив помилок на вогневих рубежах.
Естафета – один з найяскравіших видів змагань. Участь у ній беруть збірні команди від кожної країни, які встигли подати заявку. Кожен спортсмен стріляє по два рази, один раз – лежачи, другий, відповідно, стоячи. Відмінність цієї гонки від інших у тому, що у спортсмена є три додаткових патрони на випадок, якщо він не потрапить з першого разу в одну з мішеней. Якщо і додаткові не допомагають біатлоністи, то його чекають штрафні кола.
Змішана естафета. Це відносно новий вид програми в біатлоні. Участь беруть збірні, складаються з двох жінок на перших етапах і двох чоловіків – на наступних. Правила стрільби і штрафів аналогічні “класичної” естафеті.
Ви, напевно, запитаєте: якщо шість видів, то чому тут представлені тільки п’ять з них? Але спринтам ми приділимо особливу увагу, тому що це основа всіх біатлонних баталій. Перейдемо до ретельного розбору цих перегонів.
