Види біатлону: історія виникнення, загальні положення та правила біатлонного спринту

Біатлон – один з найпопулярніших зимових видів спорту в Росії і в усьому світі. Це суміш лижних гонок та стрільби з дрібнокаліберної гвинтівки. Цей вид спорту, як і будь-який інший індивідуальний, має змагальний характер. Переможцем стає спортсмен, який прийшов першим на фініші або ж показав кращий підсумкове час.

Коротко розповімо про історію і перейдемо безпосередньо до суті нашої теми – спринт в біатлоні.

Історія виникнення

Біатлон з’явився приблизно в 1767 році завдяки прикордонникам. Ходить легенда, що на спір норвезькі воїни бігали на лижах і відстрілювали мешканців лісу. Хто швидше і більше настреляет, той і переміг. І правда, чим же ще зайнятися в зимові вечори стражам кордону?

Всесвітню популярність цей спорт отримав тільки в 1924 році – у рік перших зимових Олімпійських ігор. Спочатку його називали – “змаганням військових патрулів”, але ось увійти до складу Ігор він так і не зумів. А в 1948 році комісія і зовсім постановила виключити біатлон з будь-яких офіційних змагань.

1954 рік ознаменований тим, що біатлон нарешті таки знайшов визнання олімпійського комітету, а через шість років – і статус олімпійського виду спорту.

Спочатку біатлон характеризувався як чоловічий вид спорту, непідвладний жінкам. Але в ході боротьби з гендерною нерівністю в 1984 році був проведений перший чемпіонат світу з жіночого біатлону.

У 1993 р. створюється Міжнародний союз біатлоністів і його штаб-квартира. З 1994 року було покладено початок сучасним чемпіонатів Європи, а з 1998 р. біатлон офіційно починає своє самостійне існування.

Загальні положення

У біатлоні використовується коньковий стиль пересування на лижах. Лижі та палиці підбираються для кожного індивідуально. Головною ж особливістю є наявність гвинтівки. Вага її приблизно 3,5 кілограма. Уявіть, як це – їхати дистанцію у 10 кілометрів на лижах з гвинтівкою! Це відстань і просто на лижах подолати важко, а тут ще й з обважнювачем у вигляді гвинтівки.

Біатлоністи заходять на вогневий рубіж два або чотири рази. Відстань, з якого вони стріляють – 50 метрів, а діаметр мішені всього-лише 45 міліметрів з положення лежачи і 115 міліметрів з положення стоячи. Спортсменові дається п’ять патронів на кожний вогневий рубіж за винятком естафети. В естафеті, у випадку осічки, у біатлоніста є три додаткових патрони.

Види гонок в біатлоні

Усього розрізняють шість різновидів проходження траси:

  • Гонка переслідування. Вона ґрунтується на біатлонному спринті. По завершенні спринтерської гонки, спортсмени мають індивідуальний часовий показник щодо переможця. Перші 60 спортсменів у підсумковому протоколі спринту потрапляють в наступний вигляд, іменований переслідуванням. Вони стартують по часу, програного переможцю гонки. На вогневий рубіж вони повинні будуть заглянути чотири рази: перші два виробляються з положення лежачи, решта – стоячи. Перемагає той, хто перетинає фінішну лінію раніше за інших.
  • Мас-старт. Це гонка, в якій учасники починають рух масово, тобто разом. У ній беруть участь 30 кращих спортсменів в генеральній класифікації загального заліку Кубка Світу. Стрілянина аналогічна гонці переслідування, а кожен промах карається штрафним колом. Перемагає той, хто перетинає фініш першим.
  • Індивідуальна гонка. Вона вважається однією з найдовших в біатлоні. Спортсмени стартують по черзі, з інтервалами від 0,5 секунд до 1 хвилини. У ході гонки необхідно чотири рази заїхати на вогневий рубіж, причому, на відміну від гонки переслідування і мас-старту, стрільба ведеться спочатку лежачи, потім стоячи, потім знову лежачи і останній вогневий рубіж – стоячи. Примітний цей вид тим, що за кожну помилку спортсмен отримує штраф у вигляді додавання однієї хвилини до часу по дистанції. Найчастіше перемагає той, хто не допустив помилок на вогневих рубежах.
  • Естафета – один з найяскравіших видів змагань. Участь у ній беруть збірні команди від кожної країни, які встигли подати заявку. Кожен спортсмен стріляє по два рази, один раз – лежачи, другий, відповідно, стоячи. Відмінність цієї гонки від інших у тому, що у спортсмена є три додаткових патрони на випадок, якщо він не потрапить з першого разу в одну з мішеней. Якщо і додаткові не допомагають біатлоністи, то його чекають штрафні кола.
  • Змішана естафета. Це відносно новий вид програми в біатлоні. Участь беруть збірні, складаються з двох жінок на перших етапах і двох чоловіків – на наступних. Правила стрільби і штрафів аналогічні “класичної” естафеті.
  • Ви, напевно, запитаєте: якщо шість видів, то чому тут представлені тільки п’ять з них? Але спринтам ми приділимо особливу увагу, тому що це основа всіх біатлонних баталій. Перейдемо до ретельного розбору цих перегонів.

    Біатлон, спринт, чоловіки і жінки

    Спринт – це вид програми, який з’явився одним з останніх. Спринт жінок в біатлоні являє собою дистанцію 7,5 кілометра з двома вогневими рубежами. Для чоловіків ця дистанція становить 10 кілометрів. Як правило, гонка для жінок менш складна, але і в ній бувають важкі небезпечні підйоми та спуски.

    Два вогневих рубежі розташовані в кінці першого і другого кола. На першому стрільба проводиться з положення лежачи. Спортсмен повинен потрапити в діаметр меншою мішені, інакше його чекають штрафні кола, кількість яких дорівнює кількості промахів. Довжина штрафного кола – 150 метрів. Друга стрільба проводиться з положення стоячи. Біатлоніст, приїжджаючи на стрільбищі, має право вибрати будь-стрілецький коридор. А по завершенні всіх рубежів він спрямовується на фінішний коло. Перемагає той, хто показує кращий час на фінальному відрізку.

    Як вже і було сказано раніше, за результатами біатлонного спринту відбирають 60 чоловік для участі в гонці переслідування.

    Біатлон – дуже видовищний і привабливий вид спорту. Він розвиває у спортсмена силу духу і волі. Існують різновиди та літнього біатлону, але це вже зовсім інша історія.