Старий палац
Перший королівський замок височів на цій території ще з XI століття і був резиденцією суверенів, поки в 1512 році вогонь не знищив більшу частину комплексу. Після того події Вестмінстер служить місцем зустрічей англійського парламенту, який там засідав з XIII століття. Також зали Вестмінстерського палацу в Лондоні використовувалися як місця Королівських судів юстиції. Заново перебудовані приміщення зруйнував найбільший пожежа, вразив палац в 1834 році. Середньовічних споруд після цього залишилося зовсім небагато: Вестмінстерський зал, датований будівництвом 1097 року; каплиці св. Стефана і Святої Марії Андеркрофт, а також розташована відокремлено триповерхова Вежа коштовностей.
Новий комплекс
В проведеному конкурсі 1836 року на проект реконструкції палацу перевагу було віддано архітектору Чарльзу Беррі. Він запропонував створити образ нової будівлі в готичному стилі з перпендикулярної конфігурацією, притаманною англійською будівель XIV-XVI століть. Залишки старого палацу, за винятком Вежі коштовностей, були органічно включені в новий, набагато більше колишнього, комплекс. У ньому міститься понад 1100 кімнат загальною площею 112 476 м2, розташованих симетрично навколо двох рядів дворів, а фасад з боку Темзи сягає 300 метрів. З Чарльзом Баррі співпрацював авторитетний в області готичного будівництва архітектор Огастес Нортмор Пьюджин, який проектував також палацовий інтер’єр.
Будівництво Вестмінстерського палацу Великобританії почалося в 1840 році і тривало 30 років з тривалими затримками і значними перевитратами. За час будівництва обидва провідних архітектора померли. Інтер’єрні роботи з перервами тривали також у XX столітті. Після Другої світової війни був проведений капітальний ремонт, включаючи реконструкцію палати громад, що постраждала після бомбардування 1941 року.
Неповторний вигляд сучасної конструкції створюють три головні вежі, які за архітектурним задумом Чарльза Беррі та Нортмора Пьюджина домінують над будівлею і є найбільш вражаючими елементами комплексу.
