В такому разі може бути машина вирішить всі питання?
Тут мимоволі згадується німецький філософ Герберт Маркузе, який пропонував довести механізацію до логічного кінця і звільнити людину від важкої фізичної праці. Він вважав, що це було вже технічно можливо, коли вийшла його найзнаменитіша робота «Одновимірна людина» (1964), що вже говорити про наші дні. Може бути, варто довірити людські долі сліпий і неупередженою, як фатум, машині? Комп’ютера адже все одно, з якого приводу виносити вердикт, ніби то результат ЄДІ чи вирок. Як бути з такою навіть гіпотетичною можливістю? На жаль, здається, що і тут важливі людські емоції: вони дозволяють нам входити в тонкощі, яких машина просто не бачить. Пам’ятайте відповідь термінатора на прохання Джона Коннора витягнути з психлікарні його мати? «Неприоритетная завдання». А адже так само може бути і з вердиктом, який, можливо, підведе риску під чиєюсь життям.
Рішення все ще немає
Судова система, напевно, буде недосконала у будь-якому своєму вигляді. Згадайте, скільки людей обурюються рішеннями, прийнятими футбольними арбітрами, а адже всі вболівальники знають правила гри. Може бути, якщо б у кожного було юридичну освіту, такого ж можна було чекати на рівні кримінальному і адміністративному, і країна потонула в паперах. Але навіть якщо уявити собі подібну антиутопію, то все одно рішення приймаються людьми, і ймовірність виправдувального вироку у випадку протесту ніколи не дорівнює ста відсоткам.
А є ще окремі випадки, коли система спрацювала як треба, злочинець зізнався, а рідні все ще не можуть повірити в те, що сталося. І вони теж могли б продовжувати боротьбу. Але, як правило, подібні суперечки вже переміщуються на рівень внутрішньоособистісний того, хто не може повірити в катастрофу.
Це все до того, що афоризм з фільму «Втеча з Шоушенка» (1994) «ми всі тут невинні» не завжди справедливий. Навіть один з головних героїв фільму Ред визнав, що в його випадку ця істина не працює. Так, слово «вердикт», незважаючи на свою простоту, може породити величезна кількість думок, деякі з них не надто веселі. Що поробиш, такі вічні питання людського існування. Але життя триває.
