Правління синів і онуків Акбара
У сімнадцятому столітті владу в імперії перейшла до Селіму. Він був старшим сином Акбара і його законним спадкоємцем. В останні роки правління батька юнак рвався до влади, проявляючи свій войовничий характер. Всі двадцять два роки, проведених під його владою, імперія вела постійні війни. Велика частина походів була вдалою, і він зумів розширити кордони держави.
Після смерті Селіма більше тридцяти років падишахом імперії був його наступник Джахан. Його прихід до влади ознаменувався кривавою різаниною. За наказом молодої людини були холоднокровно вбиті всі його брати і багато родичів. Незважаючи на це, в історію він увійшов як блискучий правитель.
Джахан твердою рукою правив імперією і вважався справедливим шахом. Багато часу він приділяв розвитку держави та її культурі. При ньому відбувалися не тільки військові походи, але й повсюдно зводилися дивовижні за красою споруди. Самим знаменитим з них є Тадж-Махал, побудований на честь його коханої дружини.
Європейські мандрівники з захопленням описували пишні прийоми, які влаштовував Джахан. Імперія отримувала казкові доходи, і правитель міг дозволити собі практично будь-які коштовності. Історики вважають цей період верхи могутності імперії, після якого почався її природний занепад.
У п’ятдесят восьмому році сімнадцятого століття син Джахана повстав проти свого батька і замкнув його у в’язницю. Аурангзеб був третім сином і не міг офіційно претендувати на трон, проте саме він став правителем імперії. Майже тридцять років він намагався вести її до процвітання, але так і не зумів гідно розпорядитися спадщиною предків.
У Ауранґзеба не виходило мирно співіснувати з індусами, які намагалися оголосити про свою незалежність і вийти зі складу імперії. Незважаючи на спроби придушити заколот, він продовжував рости й ширитися. У результаті його очолив один із синів шаха.
До кінця правління Ауранґзеба становище імперії похитнулося. Її розкладання було очевидним, а остаточне падіння було справою часу.
