Рятівниця народу
Не дивно, що після стількох зцілень, явлені за молитвами ікони «Споручниця грішних», її стали почитати як чудотворну і перенесли в головний храм обителі, присвячений Миколі Чудотворцю. У всій же повноті вона прославилася завдяки тому, що врятувала безліч народу під час страшної епідемії холери, що обрушилася на навколишні міста і села в 1846 році. Приходили цілими сім’ями тоді паломники в Одрино-Миколаївський монастир і після довгих молитовних стоянь здобули заступництво Цариці Небесної. Цей епізод, описаний багатьма сучасниками, увійшов в історію і багато разів згадувався в літературі.
Мандри чудотворного образу
Прийнято вважати, що зберігається сьогодні в монастирі ікона «Споручниця грішних» є тим самим оригіналом, який був прославлений у 40-х роках XIX століття, хоча в силу ряду причин вона провела кілька десятиліть поза стінами обителі. Справа в тому, що незабаром після приходу до влади більшовиків Одрино-Миколаївський монастир був закритий, зберігалися в ньому цінності вилучено, а ікони, які не представляли інтересу для «господарів життя», були частиною знищені, а частиною розійшлися між навколишніми жителями.
Образ «Споручницы грішних» тоді забрала собі одна з сільських мешканок Орловської області, а в 70-ті роки він потрапив до іншої благочестивій жінці – Раїсі К., що проживала в Брянську. Однак і на цьому його мандри не закінчилися. У середині 90-х його берегиня переїхала на Україну і там постриглася в черниці, принісши в дар обителі цей чудотворний образ. Згодом вона повернулася на батьківщину і стала однією з сестер Одрино-Миколаївського монастиря, відродженого до того часу як жіночої обителі. Ікона ж залишилася на Україні.
