Чудеса зцілень
Так би і вона загубилася серед безлічі інших богородичних ікон, якими багата кожна російська обитель, якщо б у 1843 році за молитвами, піднесеним перед нею, не отримали чудесне зцілення кілька паломників. Почалося з того, що мешканці села Карачаева Олександрі Почепиной, чий малолітній син страждав падучої хворобою (епілепсію), у сні явилася Божа Матір і наказала везти його в Одрино-Миколаївський монастир і там помолитися перед Її іконою «Споручниця грішних». Після того, як Олександра виконала волю Цариці Небесної, її син зцілився від своєї недуги.
Слідом за цим було явлено ще кілька чудес, свідоцтва про яких є в монастирських книгах. Так, незабаром після описаного вище події перед іконою Божої Матері «Споручниця грішних» слізно молилася брянська поміщиця Орлова – мати паралізованою шестирічної дівчинки, перед хворобою якої були безсилі всі медичні світила. Її слова були почуті, і до загального здивування, хвора покинула монастир на власних ногах. Приблизно до того ж часу відноситься і запис про те, як Цариця Небесна через Свій образ дарувала зір ослепшему від важкої хвороби купця другої гільдії Никонорову.
