Настій
Необхідно залити 1 столову ложку кореня оману склянкою киплячого молока або води. Напій слід настояти 10-15 хв. і пити натщесерце. Тоді він гальмує розвиток бактерій Candida в порожнині рота і кишечнику, чинить жовчогінну та сечогінну дію. Мелений корінь оману приймають всередину як пребіотика (джерело інуліну), по 1 чайній ложці або після змішування з медом як загальнозміцнюючий, жовчогінний засіб, для поліпшення травлення та лікування запалення горла, трахеї і бронхів.
Пов’язки, просочені настоєм, застосовуються при захворюваннях шкіри, важко гояться ранах, чириях, екземі, ударах, а також при посттравматичних набряках, опіках.
Настоянка
Настоянка з оману. У боротьбі з захворюваннями дихальної системи допоможе настоянка з кореня оману. Для його приготування 100 мл подрібненої сировини слід залити 250 мл 40-60% спирту, залишити в темному місці мінімум на тиждень, потім профільтрувати. Приймати кілька разів в день, за пів чайної ложки. Після розбавлення водою, настоянку варто використовувати для миття шкіри, схильної до акне.
Настоянка з квіток і трави оману працює як сильний сечогінний, протизапальний засіб, розслаблює гладкі м’язи шлунково-кишкового тракту. Має седативну дію і покращує роботу серця (запобігає стенокардію). Для приготування настойки необхідно залити квіти рослини спиртом 40-60% у співвідношенні 1:3. Приймати два рази на день у дозі 10 мл.
